Війна в Україні

В ISW назвали можливі причини скасування Путіним обов'язкового щорічного звернення до Федеральних зборів РФ

15 грудня 2022, 09.00 Этот материал также можно прочитать на русском

Путін відкладає послання до Федеральних зборів на тлі невдач в Україні, сумніваючись у тому, що зможе сформувати для російського суспільства потрібні меседжі Фото: kremlin.ru

Прохання президента Росії Володимира Путіна відкласти своє щорічне звернення до Федеральних зборів РФ указує на те, що він не впевнений у своїй здатності формувати російський інформаційний простір на тлі дедалі більшої критики його поведінки під час вторгнення в Україну. Про це йдеться в оперативному аналізі американського Інституту дослідження війни (ISW) станом на 11 грудня.

Послання президента РФ до Федеральних зборів (Держдуми та Ради Федерації) – це щорічна промова, введена в російську конституцію в лютому 1994 року. Аналітики зазначають, що останнє звернення Путіна відбулося наприкінці квітня 2021 року.

"Відхід російських військ із Київської області та північної України у квітні 2022 року, імовірно, зіпсував плани Путіна [за рік] оголосити про перемогу під час виступу перед Федеральними зборами", – вважають в Інституті дослідження війни.

Там додали, що Путін уже скористався нагодою в березні 2014 року, щоб виголосити "Кримську промову", у якій оголосив про незаконну анексію Криму і міста Севастополя.

Путін, імовірно, очікував такого результату і напровесні 2022-го, указано в аналізі ISW. Імовірно, звернення досі відкладають на невизначений строк через воєнні невдачі Росії, чергову анексію українських територій, яких російські війська повністю не контролюють, і громадського невдоволення мобілізацією.

"Путін, можливо, досі чекає і сподівається вимовити грандіозну переможну промову 2023 року або відтягує момент, коли йому доведеться визнати, що Росія не може досягти його часто повторюваних максималістських цілей в Україні", – вважають аналітики.

Перемога в Україні, пишуть в ISW, могла б дати Путіну можливість відвернути увагу від російських людських і фінансових втрат, як це було 2014 року.

"Але Росія не мала значних перемог після російської окупації Лисичанська [Луганської області] на початку липня. Путін намагався продемонструвати анексію частково окупованих Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей 30 вересня як велику перемогу, але викликав подальше ремствування серед російської еліти й підірвав пропагандистські наративи держави", – стверджують в Інституті дослідження війни.

Путін може бути не впевнений у своїй здатності виправдати ціну своєї війни внутрішніми й глобальними проблемами Росії, звертаючись до російського суспільства та еліт, роблять висновок аналітики ISW.

Контекст

За президентства Путіна Росія спочатку окупувала 2014 року Крим і розпочала збройну агресію проти України на Донбасі, а потім 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення. Путін називає війну "спецоперацією", мета якої – "демілітаризація" і "денацифікація" України.
Про те, що Путін цього року не проводитиме пресконференції, заявив його прессекретар Дмитро Пєсков 12 грудня. Крім того, спікер президента РФ не зміг назвати ймовірної дати його звернення до Федеральних зборів. Пропагандисти з російського агентства "РИА Новости", посилаючись на джерела, повідомляли, що 27 грудня може відбутися звернення Путіна до Федеральних зборів, але Пєсков спростував і таку можливість. Прессекретар заявив, що Путін може виступити з посланням 2023 року і закликав росіян припинити "ворожити на кавовій гущі" щодо часу наступного послання.
На думку британської розвідки, щорічну велику пресконференцію Путіна скасували, найімовірніше, через побоювання щодо поширення антивоєнних настроїв у Росії.
Розв'язана Росією війна в Україні закінчиться до початку літа 2023 року, спрогнозував начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов у середині жовтня. "Для початку" Україна вийде на кордони 1991 року, зазначив глава розвідки.