"Доступ до офіційного сайта України став неможливим через незрозумілі дії німецького хостинг-провайдера Hetzner Online GmbH. 7 березня о 16.30 (за київським часом) офіційний сайт Міністерства закордонних справ України, на якому подано перевірену інформацію про повномасштабне російське вторгнення в Україну, став недоступним у зв'язку з тим, що обліковий запис хостингу було закрито", – ідеться в повідомленні.
Українські дипломати наголосили, що "Hetzner Online GmbH не надала жодних пояснень причин недоступності вебсайта".
"Представник посольства України у ФРН тричі зв'язувався з офісом Hetzner Online GmbH як офіційною електронною поштою компанії, так і телефоном. Представники компанії не змогли дати вичерпних пояснень і заявили, що не уповноважені розкривати будь-яку інформацію щодо цього питання. Унаслідок від'єднання облікового запису хостингу частину контенту вебсайта тепер втрачено", – заявили у МЗС.
Відомство "працює над відновленням доступу до сайта та перенесенням відновлених даних на іншого хостинг-провайдера".
"Під час війни ми вважаємо такі дії ворожими та вимагаємо від керівництва компанії негайних пояснень. Від'єднавши обліковий запис хостингу, Hetzner Online GmbH відрізала доступ до життєво важливої платформи, на якій розміщено перевірену інформацію для тисяч іноземців з усього світу. Сайт war.ukraine.ua надає перевірену інформацію про всі аспекти вторгнення Росії в Україну для широкої міжнародної аудиторії", – зазначили у МЗС.
За його даними, із 24 лютого сайт відвідало понад 1,8 млн унікальних користувачів.
Станом на 21.30 сайт про війну відкривається важко, сайт МЗС України – недоступний.
Контекст
24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становлять, за даними Генштабу ЗСУ, понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також понад 1 тис. одиниць танків, бронемашин, артилерійських систем, РСЗВ та засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три катери, 60 цистерн із пальним та сім оперативно-тактичних безпілотників. Техніка дістається ЗСУ, зокрема, у справному стані.
РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалення економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.
0 Київ
