+1 Київ
Ідеться про трьох братів із Покровського району, які, імовірно, залишилися без належного піклування після смерті бабусі. Двоє з них – 13-річні діти з тяжким генетичним захворюванням, прикуті до ліжка. Правоохоронці перевіряють інформацію про те, що понад рік єдиним, хто за ними доглядав, був 10-річний молодший брат, який власними силами годував, поїв і дбав про хлопчиків, а під час обстрілів самостійно спускав їх у підвал.
За даними медиків, діти потрапили у благодійний центр у вкрай тяжкому стані: виснажені, із численними нелікованими травмами й без потрібної медичної допомоги.
Прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом імовірного неналежного виконання службових обов'язків представниками служби у справах дітей Білозерської міської ради (ч. 1 ст. 367 КК України).
Про дітей напередодні розповіла "Українська правда". За даними видання, хворі 13-річні хлопчики важили всього по 8,5 кг. Єдиний, хто за ними доглядав після смерті бабусі, – це молодший брат, 10-річний Платон. Мати жила поруч, але через стан здоров'я не могла опікуватися дітьми.
Молодший брат щодня годував і поїв братів, намагався підіймати їх, прибирав довкола, а під час обстрілів – спускав маму й братів у підвал, накривав їх простирадлом.
Про сім'ю дізналися у благодійному центрі "Місто Добра" в Чернівцях, де приймають найскладніших дітей з усієї України, які залишилися без захисту й підтримки. Соціальні служби Покровського району забезпечили хлопчикам можливість евакуюватися каретою Червоного Хреста до центру.
У братів важке генетичне захворювання – лісенцефалія першого типу. Його супроводжують неврологічні порушення, епілепсія, білково-енергетична недостатність. Як зазначає медичний директор центру Денис Колюбакін, це діти максимально складної категорії. Вони не можуть рухатися, тому потрібен постійний догляд. Медики одразу зафіксували старі травми, яких ніколи не лікували, зокрема переломи, котрі неправильно зрослися. Діти приїхали з контрактурами, у них покручені кінцівки. Медики не можуть оцінити психологічний стан хлопчиків – кажуть, у дітей "свідомість сумнівна". Фактично вона відсутня, вважає Колюбакін.
Лікарі повідомили, що перші результати тримісячного лікування вже відчутні. "Больовий синдром повністю знятий. Питання пролежнів більше не стоїть. Є прибавка у вазі: 2 кг в одного хлопчика і 2,5 – у другого. Покращилося згинання й розгинання в колінних і кульшових суглобах. Один із хлопців пробує сам підняти ногу. Краще працює жування й ковтання. Судомні напади трапляються рідше", – розповіли медики.
Щодо 10-річного брата, який за ними доглядав, то перші слова, які він сказав медикам: "Я не дитина". "Він реально робив роботу дорослого. Після смерті бабусі ніхто інший не займався старшими дітьми. Мама не могла – через хворобу й залежність. І Платон лишився один на трьох", – сказав Колюбакін.
Тепер дитина ходить до школи, заводить друзів, захоплюється футболом і малюванням.
"Він повернув собі дитинство. І, коли він сміється на майданчику, видно, що в ньому є та енергія, яку він довго носив у собі, але не мав де витратити", – розповів лікар.
Платону також надають психологічну допомогу, адже тривалий догляд за сім'єю лишив відбиток на емоційному стані.
