+23 Київ
За оцінкою дослідників, Росія перемістила в мережу центрів перевиховання й усиновлення щонайменше 6 тис. українських дітей. Водночас зазначають, що фактична цифра може бути значно вищою.
Більшість таборів, у які дітей вивозили нібито на відпочинок, займалися проросійським перевихованням, а деякі табори проводили військову підготовку дітей і перешкоджали їхньому поверненню до батьків в Україну.
Із цих таборів 12 зосереджені навколо Чорного моря, сім – в окупованому Криму. Ще 10 розташовані навколо великих міст – Москви, Казані та Єкатеринбурга, 11 таборів розташовані більш ніж за 800 км від кордону України з Росією, зокрема два табори в Сибіру й один на Далекому Сході. Точна кількість об'єктів, імовірно, значно більша ніж 43, зазначають у звіті. Його автори визначили два об'єкти, пов'язані з депортацією сиріт: психіатричну лікарню й сімейний центр.
Основною метою таборів, імовірно, є політичне перевиховання: цим займається щонайменше 32 табори, які виявили автори дослідження. Численні табори, схвалені Російською Федерацією, рекламують як "програми інтеграції" з очевидною метою інтеграції дітей з України у проросійське бачення національної культури, історії та суспільства, ідеться в дослідженні.
Водночас згоду батьків на вивезення дітей до таборів найчастіше дістають під примусом і регулярно порушують, ідеться у звіті. Деякі батьки кажуть, що відмовлялися відпускати своїх дітей, проте їх однаково відправляли. У багатьох випадках можна поставити під сумнів осмислену згоду батьків, оскільки умови війни й загроза з боку окупаційних сил є умовами примусу, пишуть дослідники. Дітей часом не відпускають додому з деяких таборів. Деякі батьки повідомляють, що вони не можуть встановити місцеперебування своєї дитини.
У дослідженні зазначають, що операцію централізовано координує федеральний уряд Росії, до неї залучені всі рівні уряду.
Автори дослідження наголошують, що всі ці факти є порушенням четвертої Женевської конвенції та Конвенції про права дитини, учасником яких є РФ. Вони містять правові норми поводження з дітьми, які розлучили зі своїми сім'ями під час війни.
"Порушення початкової згоди, насильницьке передавання дітей і відмова повернути дітей їхнім батькам є потенційними порушеннями міжнародного гуманітарного права і прав людини", – ідеться у звіті.
