Він підкреслив, що ситуація, схожа на різанину у Сребрениці, на яку натякали у Кремлі, неможлива в Україні.
"По-перше, Україна не має жодних планів насильницького звільнення тих територій. Ми всюди заявляємо про політико-дипломатичний шлях. Для цього існують нормандський формат і консультативний майданчик у Мінську. По-друге, я хочу нагадати, що у 2014 році якраз завдяки російським найманцям під керівництвом російських вояків було окуповано частково Донецьку і Луганську області", – зазначив Резніков.
Він додав, що дві третини окупованих територій звільнено.
"Це 200 міст: Маріуполь, Краматорськ, Слов'янськ і багато інших. І ніяких там подій "кривавої різні", як вони кажуть, не відбувалося", – підкреслив віцепрем'єр.
За його словами, жителі Донбасу бояться одного – обстрілів із російського боку російськими ракетами.
"Україна не планує відповідати на провокації [з боку Росії], наша армія сильна. Але ми не плануємо робити нічого такого, щоб дати привід або шанс отримати наступ із боку нашого північного сусіда", – заявив Резніков.
Контекст
Заступник глави адміністрації РФ Дмитро Козак заявив, що Росія буде захищати своїх громадян у разі загострення ситуації на Донбасі.
"Сьогодні все залежить від того, який масштаб буде в пожежі. Якщо там буде, як каже наш президент, Сребрениця, ми, мабуть, будемо змушені стати на захист", – сказав він.
2014 року, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
1 травня 2019 року президент РФ Володимир Путін підписав указ про введення спрощеного порядку набуття російського громадянства для жителів ОРДЛО; 17 липня – указ про спрощене набуття російського громадянства для всіх жителів Донецької та Луганської областей України. За даними Східної правозахисної групи станом на січень 2021 року, окупаційні адміністрації видали жителям ОРДЛО 441 842 паспорти громадянина РФ. Україна не визнає цих "документів".
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню. 1 квітня в Офісі президента розповіли, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим тиші понад 570 разів.
Останнім часом ситуація на Донбасі загострилася. Зокрема, 26 березня 2021 року в районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь по українських позиціях. Загинуло четверо військовослужбовців, зокрема підполковник Сергій Коваль, ще двоє дістали поранення. Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак уточнив, що українські військові загинули біля Шумів унаслідок снайперського вогню.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських чиновників, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).
30 березня Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявляла, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.