За його словами, західні партнери готові допомагати та інвестувати, але вони не схильні розкидатися грошима й контролюватимуть свої вкладення.
"Багато людей думають, що це буде виглядати, як приїжджають іноземці, кладуть валізу з грошима на центральну площу, і центральна влада чи місцеві жителі розбирають ці гроші і щось відбудовують. Золотий дощ проллється!" – сказав він.
Іноземці вже на етапі розроблення проєкту намагаються заглиблюватися у пропозиції України, каже Селик. І розглядають різні формати співпраці – від кредитних інвестицій до іміджевих проєктів допомоги конкретним сім'ям.
"Кошти будуть вкладатися в конкретні справи. Наприклад, в енергоефективне житло, нові види бізнесу, нові будинки культури, які будуть такими соціальними хабами", – зазначає урбаніст.
Але поки в Україні триває повномасштабна війна, країна, на його думку, "може розраховувати лише на латання дірок". Велике фінансування та будівництво розпочнуть лише після закінчення бойових дій.
"Я спілкувався з кількома подібними європейськими організаціями, ніхто не хоче робити потужних капіталовкладень. Єдине, про що зараз може йти мова, так це про консервацію й аварійну відбудову. Наприклад, якщо у школу прилетів снаряд і вона постраждала не більше ніж на 30%. Тоді варто накрити дахом, замінити вікна до зими. Якщо її залишити в такому зруйнованому стані, до наступного року вона просто не доживе, і тоді доведеться вкладати більші інвестиції і більше будувати", – пояснив Селик.
Дводенна конференція з питань відновлення України відбувалася в Лугано 4–5 липня. На ній презентували національний план відновлення України. Його оцінюють у $750 млрд, він розрахований на 10 років, протягом 2023–2025 років планують залучити $350 млрд. Загальна кількість проєктів – 850.
