Військовий назвав Бахмут найгарячішим театром бойових дій на його пам'яті. За його словами, туди спецпризначенці Головного управління Генерального штабу ЗС РФ, раніше відомого як ГУР, заїхали приблизно у грудні. Лютий розповів, що перебував на найгарячішій ділянці, яку обстрілювали з усіх боків, але бійці з ГУР міцно трималися.
"Ми своєю присутністю теж підбадьорювали ЗСУ. Дехто з них дивилися на нас із подивом, запитуючи: "Хлопці, а ви хто? Чому ви так одягнені? Ви наче з космосу спустилися", – розповів він.
У Бахмуті спецпризначенці ГУР МО відповідали за штурми й мали допомогти укріпити позиції ЗСУ, тому одразу заїхали на контактні позиції.
"Там ми зустрілися зі спеціальним бойовим підрозділом ГРУ РФ. Вони прибули до Бахмута в першій половині січня. Вогневий контакт у нас був на відстані 5–10 метрів. Грубо кажучи, вони від нас сиділи через забор. Це був найближчий контакт із ворогом у моєму досвіді. Наша арта нас усіляко підтримувала, але у противника була кількісна перевага, міни просто сипалися градом одна за іншою", – розповів військовий.
Він вважає, що це було чи не найсильніше угруповання в російській армії. Їхній підрозділ у Бахмуті, за словами Лютого, нараховував кілька сотень людей. Вони різко виділялися на тлі інших російських окупантів, розповів боєць, і саме вони продавлювали українські позиції в Бахмуті.
"У них, як і в нас, не було жодних розпізнавальних знаків чи документів при собі. Але вони контрастували на тлі інших. У разі відступу з позицій вони відразу намагались забирати і своїх поранених, і "200-х". Там же були вагнерівці, але ти знав, що від них очікувати. Але от коли підключилося ГРУ, то було складно, оскільки вони показали ще більшу результативність, ніж професійна ПВК "Вагнер", – сказав він.