12-тижневий експеримент, проведений в університеті Копенгагена, дав змогу з'ясувати вплив моноклональних антитіл до людського білка інтерлейкіну-6 на зменшення рівня підшкірного жиру у пацієнтів з ожирінням. Про це повідомляє сайт Rigshospitalet.
Як розповіли дослідники Анн-Софі Веделл-Нергорд і Хельга Еллінгсгорд із Копенгагенського університету, інтерлейкін-6 відіграє важливу роль у регулюванні енергетичного обміну та стимуляції розщеплення жирів у здорових людей, він також вивільняється з м'язів під час занять спортом.
Для експерименту було відібрано 53 пацієнтів з ожирінням. Їх розділили на чотири групи. Дві з них інтенсивно займалися на велотренажері, дві – ні. Крім того, двом групам внутрішньовенно вводили препарат тоцилізумаб, генно-інженерне моноклональне антитіло до інтерлейкіну-6, а інші отримували плацебо.
У групі, яка вживала плацебо, фізичні вправи знизили масу підшкірного жиру в середньому на 225 г, або на 8%, порівняно з тими, хто, вживаючи плацебо, не займався на тренажері. Але під час лікування тоцилізумабом ефект зниження маси жиру був однаковим як у тих, хто займався спортом, так і в тих, хто вів пасивний спосіб життя.
Автори зазначають, що дослідження мало ознайомчий характер і не може бути основою для призначення лікування конкретним хворим у клінічних умовах. Вони заявили, що і далі вивчатимуть зв'язок антитіл із масою підшкірного жиру у здорових людей.
Веделл-Нергорд додала, що заняття спортом залишаються найдієвішим способом боротьби із зайвою вагою. Вона рекомендувала тим, хто робить вправи, намагаючись схуднути, не тільки регулярно зважуватися, але й вимірювати об'єм талії, щоб відстежувати спалювання жиру.