-1 Київ
У столиці Судану Хартумі суд виніс вирок колишньому президентові Омару аль-Баширу у зв'язку з обвинуваченнями в корупції. Про це 14 грудня повідомляє Associated Press.
Аль-Башира засудили до двох років в'язниці. Ідеться про справу, пов'язану з хабарем у розмірі $25 млн, які експрезидент Судану отримав від спадкоємного принца Саудівської Аравії Мухаммеда бен Салмана.
Як зазначає агентство, це перший вирок у серії судових розглядів за висунутими аль-Баширу обвинуваченнями. Крім корупції, йому закидають розстріл демонстрантів під час акцій протесту, які й призвели до його повалення.
Згідно із суданським законодавством, 75-річного аль-Башира посадять не в тюрму, а у спеціальний державний заклад для літніх людей, засуджених за злочини, за які не карають смертю.
Аль-Башир став першим в історії чинним лідером держави, щодо якого Міжнародний кримінальний суд у 2009 році видав ордер на арешт. Аль-Башира обвинуватили в убивстві, винищенні мирного населення, насильницькому переселенні, застосуванні тортур і масових зґвалтувань. Оскільки Судан не ратифікував Римського статуту, місцеві правоохоронці відмовилися виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. Ліга арабських держав і Африканський союз засудили видання ордера на арешт політика.
У грудні 2018 року в країні почалися масові антиурядові протести.
11 квітня 2019 року стало відомо про повалення та арешт аль-Башира, який обіймав посаду президента від 1989 року.
На переговорах військові та опозиція домовилися про створення перехідного урядового комітету з 15 членів, але не змогли визначити його складу.
Глава тимчасової військової ради генерал Абдель-Фаттах аль-Бурхан заявив про зрив переговорів з опозицією і повідомив, що вибори нової влади відбудуться за дев'ять місяців, а не за три роки, як було передбачено угодами.
У відповідь опозиція почала в Хартумі безстрокову акцію протесту. 3–4 червня прихильники військової ради вчинили низку збройних нападів на табір демонстрантів. Загинуло 87 осіб.
Після трагедії військова рада заявила про неприйнятність насильства і відновила переговори з опозицією. Посередниками були Ефіопія та Африканський союз.
4 серпня у Хартумі військові та опозиційні активісти підписали конституційну декларацію, що передбачає порядок і строки формування органів влади Судану.
