Росія вирішила, що може одночасно боротися із двома найсильнішими гравцями нафтового ринку – Саудівською Аравією і США, але в підсумку сама дістала проблеми через падіння цін на нафту, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
"Щоб РФ не могла виживати, ціни на нафту мають досить довго триматися на нинішньому рівні. Хоча б кілька років. Зараз ми бачимо пікові падіння і не факт, що вони будуть триматися так довго. Проте в Росії не розраховували на такий сценарій. Вони не думали, що ціна впаде так сильно. Настрої в Москві панічні, особливо зважаючи на те, що Саудівська Аравія не збирається давати задній хід, а американці погрожують новими санкціями. Та й загальна кон'юнктура нафтового ринку не обіцяє Росії нічого доброго. Не відкидаю, що ситуація із цінами може стати такою самою, як у 90-ті роки. Тоді вартість бареля коливалася біля $10. Тому РФ стоїть перед серйозними проблемами, які вона сама і створила, не передбачивши, що може вийти не так, як уявляли. Я б сказав, це стратегічний промах [глави "Роснефти" Ігоря] Сєчина. Тому що саме "Роснефть" була проти нової угоди у форматі ОПЕК+. На ринку й так був надлишок нафти, а через коронавірус він зріс", – підкреслив Гончар.
За його словами, Саудівська Аравія успішно витісняє російську нафту з європейського ринку.
"Росія вирішила, що може одночасно боротися із двома найсильнішими гравцями нафтового ринку – Саудівською Аравією і США. Через свою ілюзію величі росіяни вирішили, що можуть покарати обидві ці країни. Ударити по сланцевому видобуванню в Америці та експортних доходах саудитів. Щоб змусити їх грати за російськими правилами. І водночас допомогти Ірану розгромити Саудівську Аравію. Але поки що виходить так, що Росія просто вистрелила собі в ногу. А курок натиснув Сєчин. Саудити й американці, незважаючи на різні мотиви, об'єдналися і спільними зусиллями ставлять Росію назад у колінно-ліктьову позу. Американці – санкціями, саудити – низькими цінами і преміальним експортом нафти на європейський ринок. Вони витісняють російську нафту, уже два тижні її ніхто не купує. Навіть китайці тепер дивляться на ситуацію по-іншому", – зазначив Гончар.
Падіння цін на нафту триває з початку березня. Головною причиною стало те, що Росія й Організація країн – експортерів нафти не змогли домовитися щодо нових обмежень рівня видобутку нафти. До 9 березня вартість нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель, що стало максимальним денним падінням із 1991 року, коли почалася війна в Перській затоці. Увечері 18 березня вартість нафти Brent упала до 17-річного мінімуму – до $25,4 за барель.
Станом на вечір 19 березня, вартість нафти російської марки Urals знизилася до мінімуму з лютого 2002 року – до $18,64 за барель.
На тлі невдалих переговорів Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила "розпочати тотальну цінову війну" й наростити видобуток із 9 млн до 12 млн барелів на добу. Це, як вважають опитані агентством аналітики, "призведе до хаосу на ринку нафти". Крім того, Ер-Ріяд намагається витіснити нафту російської марки Urals із європейського ринку, пропонуючи потроїти постачання власного сорту Arab Light із великими знижками, що робить Urals неконкурентною.