-1 Київ
Російська Федерація може до 2024 року приєднати Білорусь, щоб дати можливість главі РФ Володимиру Путіну піти на новий президентський термін. Таку думку в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" висловила російський публіцист Юлія Латиніна.
"Північний потік – 2" загрожує, на мій погляд, реально – ця країна називається Білорусь, про яку ніхто не згадує. Справа в тому, що "Північний потік – 2" іде в обхід Білорусі. А у Володимира Володимировича є проблема 2024 року, коли закінчується його другий президентський термін згідно з новим варіантом нашого законодавства", – розповіла вона.
Латиніна пояснила, що ближче до 2024 року Кремлю треба буде вирішити проблему з конституцією.
"І от уявіть собі, що країна Білорусь, у неї у 2022-му або у 2024 році починаються якісь перебої з постачанням газу. Може, вони справді відключили, а, може, їй тільки обіцяють, погрожують, що її відключать. І Білорусь раптом каже: "А ви знаєте, ми тут передумали, ми тут ось входимо у велику і могутню Росію. У нас уже не Митний союз, а нова держава. А нова держава – нова конституція. Нова конституція – новий [президентський] термін", – зазначила вона.
Журналістка зазначила, що після цього Путін стане президентом нової об'єднаної держави, а країни Заходу не будуть "вписуватися" за Білорусь.
"Білоруси теж міняють шило на мило, бо поміняти [президента Олександра] Лукашенка на Путіна – ну, велика різниця. У Росії, звичайно, повний "Кримнаш" і захват. Виходить, усім добре. Ви скажете: "А Білорусь теж [як Україна] візьме газ із реверсу, теж візьме газ із Заходу". Відповідь: "Ні", тому що білоруські газові мережі на 100% належать "Газпрому", – розповіла Латиніна.
Вона додала, що "Північний потік – 2" може бути використано проти Білорусі, хоча головною метою його будівництва залишається "відкат".
"У нас така дивовижна геополітика, яка насправді має на меті відкат – "Не взлетим, так поплаваем". Якщо Білорусь не з'їмо, то хоча б там якісь ще дачки, у кого лампаси, у кого трубопроводи, і все це разом називається "духовні скріпи", – пояснила Латиніна.
Журналістка зазначила, що ще одним важелем тиску на Білорусь є експортне мито на нафту.
"У нас у Росії є експортне мито на нафту – це високе мито 30%. Білоруси отримують нафту без експортного мита, тому що ця нафта всередині Митного союзу. Коли її перепродують за кордон, то ось ці 30% залишаються у них у кишені – це $2–3 млрд на рік... І ось зовсім недавно Дума тихо ухвалила поправки до Податкового кодекcу, які поступово скасовують експортне мито, і за кілька років ці 2% у Білорусі закінчаться", – підсумувала вона.
"Північний потік – 2" – другий газопровід, який має з'єднати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.
Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. Оператор проекту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У липні 2018 року сенатор від штату Вайомінг, республіканець Джон Баррассо вніс у Конгрес США законопроект про санкції проти "Північного потоку – 2". Міністр енергетики США Рік Перрі не відкидав, що стосовно РФ запровадять нові обмежувальні заходи, які торкнуться "Північного потоку – 2".
Американський президент Дональд Трамп повідомив 18 вересня, що США не збираються накладати санкції на західні компанії, які беруть участь у будівництві газопроводу.
