+5 Київ
Російський бізнесмен Олег Дерипаска у 2006 році позбувся американської візи через підозри у зв'язках з організованою злочинністю, однак продовжував скуповувати нерухомість у США. Про це написала російський публіцист Юлія Латиніна у статті для "Новой газети".
Як пише Латиніна, Дерипаска сподівався "розрулити проблему" з візою, заради чого у березні 2007 року пішов на співпрацю із ФБР, спробувавши організувати викуп з іранської в'язниці агента ЦРУ Роберта Левінсона.
Левінсон працював на ФБР і спеціалізувався на російській організованій злочинності. У 1998 році він покинув агентство через невелику зарплату і відкрив приватний консалтинговий бізнес. У 2006 році його приятелька Анна Яблонскі з ЦРУ видобула йому консультаційний контракт.
Левінсон написав понад сто рапортів, а у 2007 році спробував завести агента в Ірані. Його приятель зняв репортаж про американського громадянина іранського походження Давуда Салахуддіна, який убив людину у США і втік до Ірану. Левінсон сподівався перевербувати Салахуддіна, хоча жодного разу не був в Ірані і не знав фарсі. Він у листуванні домовився з ним про зустріч на іранському острові Кіш. Після поселення в готель Левінсон зник.
ЦРУ не визнало зникнення агента, бо приятелька Левінсона Яблонскі працювала в аналітичному відділі ЦРУ і не повинна була займатися оперативною роботою. Крім того, Левінсон полетів в Іран за контрактом із ЦРУ, але за власний рахунок. Сім'я Левінсона найняла адвоката, у справу втрутилися сенатори. ЦРУ пообіцяло рідним $2,25 млн і звільнило Яблонскі і її керівництво.
ФБР не могла допомогти у звільненні колишнього співробітника через брак коштів та офіційну заборону на контакти з Іраном. Ці проблеми вирішили обійти за допомогою Дерипаски, який мав ділові зв'язки в Ірані. За свої послуги бізнесмен мав отримати американську візу.
Дерипаска майже досяг успіху, тому що впливові іранські політики готові були продати Левінсона за викуп. Російський бізнесмен витратив на викуп агента $25 млн своїх особистих грошей. Незважаючи на те, що угода в останній момент зірвалася, у 2009-му Дерипаска отримав візу США на поруках правоохоронних органів. Із 2011 року він почав їздити у Штати за дипломатичним паспортом.
У 2012 році юристи Дерипаски найняли для захисту інтересів олігарха приватну британську фірму Orbis Business Intelligence, засновану Крістофером Стілом. У 2014 році Стіл зустрівся зі своїм старим знайомим Брюсом Ором, тодішнім помічником заступника генерального прокурора США. На цій зустрічі було вирішено "обробляти Дерипаску". Ор зустрівся з Дерипаскою у 2015 році і почав його допитувати щодо зв'язків Кремля з російською мафією, проте бізнесмен відмовився відповідати на його запитання.
За два місяці до виборів президента США Дерипаску в Нью-Йорку відвідали агенти ФБР. Вони запитали бізнесмена, що йому відомо про змову кандидата у президенти Дональда Трампа з росіянами. Дерипаска заявив, що це повна нісенітниця.
Латиніна зауважила, що спецслужби пропонували зустріч і співпрацю майже всім російським олігархам. Дерипаска у справі Левінсона показав свою готовність працювати із ФБР. На її думку, саме подальша відмова працювати стала причиною, через яку Дерипаска потрапив до санкційного списку.
"Зв'язуватися зі спецслужбами, як з'ясувалося, собі дорожче. Саме через те, що Дерипаска був готовий допомогти звільнити Левінсона, ФБР вирішило, що його можна розпитати про Трампа, і, звісно, образилося, коли дістало відсіч. Дерипаска вляпався у Крістофера Стіла виключно сам, так само як він вляпався в Настю Рибку", – підкреслила вона.
6 квітня 2018 року Вашингтон оголосив про санкції проти 24 російських бізнесменів і високопосадовців, а також низки компаній. У список, окрім власника "Русала" Дерипаски, потрапили вісім пов'язаних із ним підприємств.
Обмежувальні заходи вплинули на всю бізнес-імперію мільярдера, оскільки вона має глобальне охоплення і співпрацює з великими транснаціональними корпораціями.
Дерипаска заявив, що підстави для внесення його до санкційного списку США є "безпідставними, смішними й абсурдними".
27 квітня бізнесмен скоротив свою частку в групі En+, яка володіє пакетом акцій компанії "Русал". 18 травня він покинув раду директорів En+ і самого "Русала". Такі дії є частиною плану виходу з-під американських обмежувальних заходів.
20 липня міністр фінансів США Стівен Мнучин заявив, що російська компанія звернулася до його відомства з проханням прибрати її із санкційного списку.
