Прокуратура Болівії висунула колишньому президентові країни Ево Моралесу обвинувачення в тероризмі, повідомила пресслужба відомства 6 липня.
Згідно з матеріалами справи, у листопаді 2019 року, коли в Болівії тривали антиурядові протести, Моралес телефоном доручав виробникові коки Фаустіно Юкрі "вчиняти незаконні дії", зокрема, погоджував із ним блокаду доріг і продовольчу блокаду міст.
У прокуратурі повідомили, що є кілька аудіозаписів розмов, які нібито вели Моралес із Юкрою. Експертиза підтвердила, що голос на аудіозаписах "із високою ймовірністю" належить колишньому президенту.
Відомство попросило про затримання політика.
Перехідний уряд Болівії вперше обвинуватив Моралеса в тероризмі в листопаді 2019 року. Видання El Tribuno зазначило, що висунення політику обвинувачення – фактично перший значущий крок у справі проти нього за більш ніж пів року.
Моралес назвав висунуті проти нього обвинувачення "переслідуванням з боку де-факто уряду".
"Демократія та верховенство права незабаром повернуться в Болівію", – написав він у Twitter.
De manera ilegal e inconstitucional, la Fiscalía de La Paz pretende imputarme por terrorismo con un audio alterado y sin ser notificado, una prueba más de la sistemática persecución política del gobierno de facto. Pronto volverá la democracia y el Estado de Derecho a #Bolivia.
— Evo Morales Ayma (@evoespueblo) July 6, 2020
Моралес був президентом Болівії у 2006–2019 роках. Він є першим представником корінного населення Америки, який керував країною.
На президентських виборах, які відбулися в жовтні 2019 року, за даними Вищого виборчого суду Болівії, він теж перемагав. Його основний суперник – експрезидент Карлос Меса – заявив, що не визнає перемоги Моралеса, після чого у країні почалися масові маніфестації. Під час протестів загинуло понад 20 людей, приблизно 700 постраждало.
У листопаді Моралес вимушено покинув свій пост, назвавши те, що сталося у країні, держпереворотом. Він спочатку перебрався до Мексики, а у грудні 2019 року йому надали політичний притулок в Аргентині.