+1 Київ
Протягом останніх дев'ять років за доправлення астронавтів на орбіту американці заплатили "Роскосмосу" приблизно $4 млрд. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" розповів радник голови Державного космічного агентства України, експерт в аерокосмічній діяльності Андрій Колесник.
"Запуск космічного апарата Crew Dragon – подія неординарна. Вона засвідчила закінчення монополії Росії на доправлення космонавтів на Міжнародну космічну станцію (МКС). Це розширює можливість роботи на станції, оскільки дає змогу доправляти туди більшу кількість астронавтів. Вони зможуть робити більший обсяг наукових робіт, досліджень, а не тільки виконувати поточний ремонт, як це було багато років поспіль. Можливість запускати американських астронавтів на американській ракеті з території США дає змогу інакше розмовляти з Росією. Тобто зараз Америка перехоплює у РФ можливість диктувати умови подальшої експансії у глибокий космос", – зазначив Колесник.
За його словами, останнім часом американці практично цілковито оплачували польоти російської ракети "Союз".
"Упродовж дев'яти років, доки у США не було свого ракетоносія для доправлення астронавтів на орбіту, американці заплатили "Роскосмосу" приблизно $4 млрд. Останні місії узагалі оплачувала американська сторона, тому що тариф, який виставляли росіяни за доправлення одного американського космонавта на МКС ($90 млн), цілковито покривав усі витрати російської сторони на підготовку і запуск пілотованих місій. Тобто все фінансове навантаження на доправлення астронавтів, їхню роботу на станції і повернення на Землю фактично лягало на США. Тільки техніка була російською. А взагалі – радянська. Вона просто дещо модернізована. Тепер Росії доведеться вирішувати, де брати гроші на доправлення власних космонавтів на МКС. Хоча вони вже домовляються про бартер: один американський астронавт літатиме на кожному "Союзі", а один російський – на борту американського корабля", – розповів співрозмовник.
Він підкреслив, що Росія вибула з космічних перегонів і поступилася місцем Китаю.
"На сьогодні з погляду геополітики в космосі ми маємо двох великих гравців – США і Китай. Китайці вдало скопіювали радянські системи, випробовують свій новий космічний апарат для доправлення тайконавтів на космічну станцію, яку вони збираються запускати за два роки. У них є повний арсенал для пілотованих космічних польотів і перебування на космічній станції протягом тривалого періоду. І я вважаю, що Росії вже не вдасться втрутитися в ці космічні перегони США і Китаю. Окрім модернізації технічних засобів, РФ більше нічого не може запропонувати. Не тільки через брак грошей. Сама структура космічної діяльності у країні не сприяє появі таких людей, як Ілон Маск, не сприяє розвитку технічної думки і все ще базується на радянських засадах. Фактично Росія доїдає запаси з радянських часів", – підкреслив Колесник.
На його думку, в України є шанс приєднатися до американської місячної програми.
"Можливості України брати участь у цій великій космічній грі залежатимуть від власної політики. Ми поки що такої політики не маємо. Ми рухаємося за п'ятирічним циклом, який заклали ще за радянських часів. Це не стратегічне планування, а, радше, латання дірок. Нам треба змінити парадигму, і зараз для цього сприятливий час. Є запрошення від американської сторони приєднатися до їхньої місячної програми, і нам ще є що запропонувати", – резюмував Колесник.
30 травня з космодрому у штаті Флорида (США) стартувала ракета Falcon 9, яка вивела на навколоземну орбіту розроблений приватною компанією SpaceX корабель Crew Dragon, на її борту було двоє космонавтів.
31 травня Crew Dragon зістикувався з модулем американського сегмента Міжнародної космічної станції. Прибулі члени місії Crew Demo – 2 Дуглас Герлі і Роберт Бенкен перейшли на МКС і приєдналися до учасників 63-ї експедиції – Крістофера Кессіді, Анатолія Іванишина та Івана Вагнера.
Уперше протягом дев'яти років пілотований космічний пуск здійснено з території США, уперше в історії комерційний космічний корабель із людьми здійснив стикування з орбітальною станцією. Цим запуском США відновили програму пілотованих польотів, перервану 2011 року після закінчення програми шатлів. Відтоді американські астронавти літали в космос на російських ракетах "Союз", а стикувального вузла американського сегменту орбітальної станції не використовували.
