Під час незалежного розслідування обставин загибелі російської знімальної групи в Центральноафриканській Республіці вдалося з'ясувати, що телефон їхнього фіксера на ім'я Мартін не був у цій країні. Про це повідомляє "Медиазона".
Розслідування на місці подій вели фахівці, яких знайшов видавець "Медіазони", громадський діяч Петро Верзілов.
Установлені факти не давали повної картини того, що сталося, але давали змогу судити, що журналіста Орхана Джемаля, режисера Олександра Расторгуєва та оператора Кирила Радченка в ЦАР заманили в пастку, пише видання.
7 вересня Верзілов радився з головним редактором "Медиазоны" Сергієм Смирновим – варто відразу опублікувати першу частину розслідування чи продовжити пошуки.
10 вересня видавець "Медиазоны" одержав електронною поштою перший звіт про розслідування вбивства російських журналістів, але 11 вересня потрапив у реанімацію в Москві.
Лікарі підозрювали отруєння ліками. Рідні Верзилова стверджують, що він не приймав жодних препаратів.
14 вересня Верзілов отямився.
Його доправили в Берлін пізно ввечері 15 вересня. Переліт оплатила правозахисна організація. Верзілов перебуває в лікарні "Шаріте".
Фахівці клініки припустили, що активіста отруїли.
Про загибель у ЦАР Джемаля, Радченка і Расторгуєва стало відомо 31 липня. У партнерстві з "Центром управління розслідуваннями" (ЦУР) група знімала документальний фільм про діяльність російських найманців.
Редакція ЦУР три тижні до поїздки знімальної групи в Центральноафриканську Республіку спілкувалася з людиною на ім'я Мартін, уважаючи його співробітником місії ООН у країні. Усю організацію зйомок Мартін брав на себе, але з журналістами так і не зустрівся.
Верзілов теж мав брати участь в експедиції журналістів у ЦАР, він уже забронював квиток, однак в останній момент відмовився від поїздки, оскільки вирішив узяти участь в акції на підтримку політв'язнів під час фіналу чемпіонату світу з футболу в Москві.
Про те, що хвороба Верзілова може бути пов'язаною з його розслідуванням убивства в ЦАР, заявив 20 вересня російський політик Михайло Ходорковський. Він уважає, що оприлюднення справжніх імен людей, згаданих у розслідуванні, може призвести до нових жертв.