+9 Київ
Кліматична активістка зі Швеції Грета Тунберг виступила сьогодні на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Напередодні сесії, присвяченій зміненню клімату, вона закликала "слухати вчених і діяти зараз". Виступ активістки оприлюднив YouTube-канал World Economic Forum Video.
"Майже нічого не було зроблено. Викиди CO2 у світі не скоротилися, а це саме те, чого ми намагаємося досягти... Але, з одного боку, усе ж багато чого сталося. Це привело до зростання усвідомлення проблеми й початку кліматичного руху. Клімат і довкілля зараз стали головними темами, багато в чому завдяки молоді", – сказала активістка.
За її словами, усвідомлення проблеми поки не переросло в конкретні дії, незважаючи на те, що "в людства залишилося менше ніж вісім років, щоб урятувати планету".
Вона закликала людей почати ставитися до кліматичної кризи як до реальної кризи.
"Чому так важливо утримати потепління нижче від 1,5–0 °C? Тому що навіть у разі зростання 1–0 °C люди вмирають від змінення клімату. Наука потребує цього, щоб уникнути дестабілізації клімату й одержати можливість уникнути незворотних ланцюгових реакцій", – додала Тунберг.
17-річна школярка зі Швеції Грета Тунберг набула слави як засновниця "Шкільного страйку за клімат". У межах безстрокової акції Тунберг закликає студентів і школярів виходити на мітинги щоп'ятниці замість навчання.
У січні 2019 року Тунберг приїхала на Всесвітній економічний форум у Давос, щоб звернутися до влади країн усього світу з вимогою забезпечити майбутнє планеті. Школярку висували на здобуття Нобелівської премії миру.
23 вересня вона виступила з викривальною промовою на кліматичному саміті ООН у Нью-Йорку. Тунберг заявила, що людство стоїть на порозі масового вимирання, але все, про що говорять світові лідери, – це гроші.
Кілька років тому лікарі діагностували у Тунберг синдром Аспергера – розлад аутистичного спектру, а також селективний мутизм. Шведка говорила, що психічне захворювання допомагає їй концентруватися на боротьбі зі змінами клімату.
11 грудня 2019 року журнал Time назвав Тунберг людиною року.
4 листопада 2016 року набула чинності Паризька кліматична угода, яка передбачає заходи щодо недопущення змінення клімату. Для початку її дії необхідно, щоб документ ратифікувало не менше ніж 55 країн, які разом викидають понад 55% парникових газів у світі. Договір покликаний замінити Кіотський протокол, який закріплював нормовані зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів.
Документ ратифікувало вже понад 180 країн, зокрема Україна. У списку, який оприлюднений на сайті ООН, є США, проте у 2017 році вони офіційно повідомили про вихід з угоди.
Паризька хартія передбачає: обмеження викидів парникових газів до рівня, коли їх будуть повністю поглинати рослини та океани, до кінця цього сторіччя; уповільнення зростання середньорічної температури, щоб вона не перевищувала більше ніж на два градуси середньорічну температуру планети у доіндустріальні часи; створення фонду, за допомогою якого багаті країни допомагатимуть бідним переходити на чистіші види енергії.
Регулювання вжитих заходів має розпочатися із 2020 року.
15 грудня 2019 року в Мадриді завершилася кліматична конференція ООН. Делегати дійшли згоди в головному питанні щодо посилення глобальних заходів для стримування кількості викидів парникових газів.
