Світ

Алексашенко: Про посилення санкцій проти Росії не йдеться. Це викреслений інструмент з арсеналу американської дипломатії

28 травня 2021, 19.49 Этот материал также можно прочитать на русском

Алексашенко: У США немає бажання посилювати санкційний тиск на Росію Скріншот: golosameriki.com

Адміністрація президента США Джо Байдена надіслала Кремлю сигнал, що хоче вибудовувати з ним прагматичні відносини, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" російський економіст Сергій Алексашенко, який проживає у США.

"І президент США Джо Байден, і президент РФ Володимир Путін погодилися на зустріч. Вони хочуть спробувати бути прагматиками, спробувати домовитися щодо тих питань, де є спільні інтереси. А це все, що пов'язано з озброєннями, природоохоронним порядком денним, регіональними проблемами – це Іран, Північна Корея, Афганістан, Сирія. У цих питаннях об'єктивно немає особливої боротьби між РФ і США. Їм потрібно між собою домовитися, щоб якось мінімізувати вплив цих конфліктів на своє життя. І я думаю, що вони обоє розуміють: якийсь компроміс можливий. Адміністрація Байдена надсилає Кремлю сигнал, що хоче вибудовувати з ним прагматичні відносини. Умовно кажучи, якщо не будете в наш город лазити і здійснювати усілякі підривні дії, то ми з вами можемо домовлятися", – пояснив співрозмовник.

Він підкреслив, що питання розширення антиросійських санкцій втратило актуальність.

"Про посилення санкцій проти Росії не йдеться. Станом на зараз це викреслений інструмент з арсеналу американської дипломатії. Президент Байден після дзвінка Путіну підписав указ, де окреслено червоні лінії. Америка каже чітко: ми будемо вводити санкції, якщо Росія скоїть певні дії, і визначили перелік конкретних осіб, ми не хочемо ескалації й попереджаємо, у які американські справи ми не хочемо втручання РФ. Сьогодні в адміністрації Байдена немає бажання посилювати санкційний тиск на Росію", – сказав Алексашенко.

Він вважає, що питання агресії Росії в Україні не стане головним на майбутніх переговорах.

"Звичайно, Байден і Путін говоритимуть на зустрічі про ситуацію на сході України, але ця тема точно не буде головною. Тому що ніхто не розуміє, про що конкретно президенти можуть домовитися в цьому питанні. Мені здається, головний сюжет у тому, чи стане Америка після цієї зустрічі реальним учасником нормандського процесу. Чи стане вона учасником урегулювання воєнного конфлікту, чи, як і раніше, буде залишатися осторонь, кажучи, що це справа європейців – нехай Франція і Німеччина мучаться", – резюмував Алексашенко.

Контекст

Перша телефонна розмова президента США з главою Кремля відбулася 26 січня. Байден у розмові з Путіним підтвердив "рішучу підтримку" Вашингтоном суверенітету України. Путін зазначив, що нормалізація відносин між РФ і США "відповідала б інтересам обох країн і всієї міжнародної спільноти".
Друга розмова двох президентів відбулася 13 квітня на тлі ескалації ситуації на сході України. Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України", висловив занепокоєння нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною й в окупованому Криму, а також запропонував Путіну провести у третій країні зустріч на найвищому рівні "для обговорення всього спектра питань, що стоять перед Сполученими Штатами і Росією".
Кремль і Білий дім підтвердили зустріч Байдена з Путіним у Женеві 16 червня. 25 травня прессекретарка Байдена Джен Псакі саміт двох президентів назвала "життєво важливим для інтересів США". У Білому домі повідомили, що Байден порушить питання про Україну, підкресливши підтримку суверенітету й територіальної цілісності країни.
На думку голови української делегації у тристоронній контактній групі (ТКГ) з урегулювання конфлікту на Донбасі Леоніда Кравчука, зустріч Байдена й Путіна вплине на переговори у ТКГ і нормандському форматі.