Байден обговорив із Меркель та Шольцом реалізацію заяви про підтримку України та європейську енергетичну безпеку

Світ

Президент США Джо Байден 30 жовтня зустрівся з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та віцеканцлером Олафом Шольцом. Про це повідомила пресслужба Білого дому.

Зустріч відбулася під час саміту країн "Великої двадцятки" у Римі (Італія).

Байден привітав Меркель "із більше ніж 16-річним лідерством у питаннях, які мають важливе значення для нашої спільної безпеки та процвітання, а також для трансатлантичних відносин".

Лідери обговорили ситуацію в Афганістані, зокрема зусилля у наданні гуманітарної допомоги. Байден подякував Німеччині за те, що вона прийняла 35 тис. афганців.

"Крім того, президент Байден наголосив на важливості продовження роботи щодо реалізації Спільної заяви США та Німеччини про підтримку України та європейської енергетичної безпеки, щоб Росія не могла маніпулювати потоками природного газу зі шкідливими політичними інтересами", – ідеться в повідомленні.

26 жовтня повноваження Меркель на посаді канцлера припинилися. Президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр попросив її продовжити урядову діяльність до обрання нового канцлера Німеччини.

Контекст

Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закликає до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "вчинить подальші агресивні дії проти України".
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Його будівництво повністю завершено. 4 жовтня 2021 року "Газпром" повідомив, що почав заповнювати газом першу нитку газопроводу.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Радник з енергетичної безпеки Держдепартаменту США Амос Хохштайн вважає, що схвалення Німеччиною та Єврокомісією "Північного потоку – 2" може тривати до березня 2022 року.
Цього року на ринку газу у Європі фіксують дефіцит. Станом на 20 жовтня, за даними асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe, газові сховища в ЄС та Великобританії заповнено приблизно на 77,24%. У попередні роки перед опалювальним сезоном європейські сховища були заповнені приблизно на 84%, зазначало агентство Reuters.
Поштовхом до зростання цін стали результати аукціону, на якому "Газпром" відмовився бронювати додаткові потужності для транзиту через Україну, писало агентство РБК.
Якщо на початку року ф'ючерси на газовому хабі TTF у Нідерландах коштували майже $250 за 1000 м³, то у вересні ціна на газ у Європі вперше в історії подолала позначку $1000, а 6 жовтня оновила історичний максимум – понад $1900 за 1000 м³.
За даними Reuters станом на кінець вересня, "Газпром", а також норвезька компанія Equinor покривали 60% усього газового ринку Євросоюзу і найбільше виграли від стрибка цін. За підрахунками агентства, ціна на газ у Європі зросла восени щонайменше на 300%.
Група депутатів Європарламенту заявила, що "Газпром" може бути винен у рекордному зростанні цін на газ у Європі та маніпулюванні ринком. Вони вважають, що "Газпром" може використати високі ціни на газ у Європі для отримання дозволу на запуск трубопроводу "Північний потік – 2" до схвалення регуляторних органів Берліна та Брюсселя. У "Газпромі" ці звинувачення відкинули.