+3 Київ
Команда під керівництвом астронома Стівена Кейна з'ясувала, що гравітація Марса впливає на довгострокові кліматичні цикли Землі, включно з періодами льодовикових епох і змінами тривалості сезонів.
За допомогою комп'ютерного моделювання вчені змінювали масу Марса й відстежували, як це позначається на орбітальних параметрах Землі протягом мільйонів років. Результати засвідчили, що Марс відіграє головну роль у так званих 100-тисячних кліматичних циклах, пов'язаних із чергуванням льодовикових і міжльодовикових періодів. У сценаріях, де маса Марса зменшувалася, цей цикл повністю зникав.
Ідеться про цикли Міланковича – зміни орбіти Землі, нахилу її осі та прецесії, які визначають розподіл сонячної енергії на планеті. Якщо найдовший цикл (405 тис. років) переважно залежить від Венери і Юпітера, то коротші й різкіші кліматичні коливання, як засвідчило дослідження, посилюються саме під впливом Марса.
Учені також виявили, що Марс впливає на нахил земної осі, який визначає зміну пір року. Він змінюється з періодом приблизно 41 тис. років, проте зі збільшенням маси Марса міг би розтягтися до 45–55 тис. років. Це призвело б до різкіших і менш передбачуваних кліматичних змін.
Автори дослідження наголошують, що клімат Землі формується не лише взаємодією із Сонцем, а й складним гравітаційним балансом усієї Сонячної системи. Без Марса кліматична історія Землі могла б бути зовсім іншою.
