Російський телеканал RT заявив про намір німецького відділення телеканала подати позов проти таблоїда Bild через статтю, де йшлося про те, що співробітників RT DE змушували шпигувати за політиком Олексієм Навальним.
Матеріал Bild під заголовком "Я мав стежити за Навальним" опублікували 9 березня. У ньому наводять розповідь співробітника німецького RT Даніеля Ланге: за його словами, він розірвав контракт із RT після того, як його попросили шпигувати за Навальним, коли той лікувався в берлінській клініці "Шаріте".
Як розповів Ланге, його додали в таємний чат із керівництвом німецької служби RT і попросили виконати якесь "спецзамовлення". Йому треба було стежити за клінікою, але водночас не знімати репортаж, а просто передавати інформацію "з аналітичною метою".
Потім йому і його колезі поставили завдання непомітно потрапити у клініку під виглядом пацієнтів, з'ясувати, де розташована палата, у якій лежить Навальний, і як близько можна до нього підійти. У реанімацію йому радили проникнути, назвавшись другом Юлії Навальної або співробітником фонду Cinema for Peace. Ланге відмовився, зауваживши, що він – "не таємний агент".
За словами Ланге, за якийсь час він зрозумів, що його завдання – не зняти ексклюзивні кадри й випередити конкурентів, а виявити слабкі місця в охороні клініки. Тоді він спеціально привернув до себе увагу персоналу – у нього переписали дані про місце роботи, після чого керівництво RT скасувало завдання та запропонувало простежити за соратниками Навального Леонідом Волковим і Марією Пєвчих.
У березні Ланге випустив також книжку RT Deutsch Inside: Putins Medienarmee in Deutschland, у якій розповідає про свій дворічний досвід роботи на телеканалі. Зокрема, у книжці є й історія про стеження за Навальним.
Керівниця RT DE Динара Токтосунова, яку згадано в публікації як одну з тих, хто ставив Ланге завдання, прокоментувала статтю так: "Посередній журналіст Даніель Ланге не зміг роздобути бодай хоч якийсь ексклюзивний матеріал за слідами ФБК у Німеччині й вирішив злити переписку з чату, де його просять робити свою роботу".
У повідомленні про підготовку позову до таблоїду RT зазначив, що наприкінці лютого його німецькій редакції надійшло повідомлення про закриття із 31 травня рахунку в банку Commerzbank. Телеканал підкреслив, що 15% акцій банку належать німецькій державі.
"З огляду на те, що Commerzbank без пояснення причин закриває наші рахунки, а приблизно 20 німецьких і міжнародних фінансових установ відмовили нам у співпраці, у нас є підстави вважати, що проти RT у Німеччині ведуть кампанію", – заявила Токтосунова.
Навальний повернувся в Росію з Німеччини 17 січня, де лікувався після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна.
Відразу після повернення його затримали в аеропорту "Шереметьєво" у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб (у межах справи він дістав умовний строк і мав реєструватися у слідчих, але не робив цього через лікування в Німеччині).
Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки та 6,5 місяця.
Після арешту Навального в Росії почалися масові акції протесту. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня по всій країні брало участь 250–300 тис. людей, 31 січня – 200–300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ провели нові мітинги, але вони були не такими багатолюдними. 4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не мають наміру організовувати акції протесту. Однак за кілька днів передумали й анонсували нову акцію, яка відбулася 14 лютого.
20 лютого російський суд відмовився виконувати рішення ЄСПЛ і звільнити Навального та визнав законним рішення про заміну політику умовного строку на реальний.
Наприкінці лютого Навального етапували у виправну колонію №2 в місті Покров Владимирської області.