"Будете – не будете, треба готуватися". Лукашенко дав пораду тому, "хто стоятиме на його місці"

Світ

Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, 29 червня виступив перед випускниками вищих навчальних закладів. Про це повідомила його пресслужба.

Відео виступу опублікував Telegram-канал "Пул Первого".

"Хтось із вас стоятиме замість мене на цьому місці. І до цього треба готуватися. Будете – не будете, треба готуватися. Учіться передусім думати про майбутнє країни і бережіть свій імідж, бережіть своє обличчя", – порадив Лукашенко.

Він зазначив, що завжди вчився на "відмінно".

Лукашенко рекомендував випускникам вишів "не поспішати покидати свою країну та бігти на землі обітовані, теплі, нібито найщасливіші".

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.