Чорновіл: В один момент Північна Корея усвідомила, що захисту у неї немає. І якщо США вирішать їх бомбити, то вони це зроблять G

Усі попередники Дональда Трампа на посту президента США не ризикували "прямо атакувати" КНДР, бо побоювалися реакції Китаю. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив політолог, екс-нардеп Тарас Чорновіл, коментуючи переговори між північнокорейським лідером Кім Чен Ином і президентом Республіки Корея Мун Чже Іном.

"Гаряча стадія війни закінчилася вже давно, проте зіткнення продовжували відбуватися, і немає жодних гарантій, що їх не буде у майбутньому. Формально статус війни між країнами збережено. Судячи з усього, конфлікт підходить до стадії "загасання". Це добре, адже тенденції у регіоні були дуже небезпечні. КНДР завжди мала доволі авантюрне керівництво. Хоча, маю визнати, прямої шкоди вони навряд чи змогли б комусь завдати. Американські сили контролюють вже навіть прикордонні території Південної Кореї. Тому у Північній Кореї, швидше за все, не встигли б навіть підняти з землі свої ракети – їх би просто знищили. Але сам факт загрози все ж існував. Крім цього, КНДР завжди була міжнародним інструментом Китаю. Пекін їх контролював і захищав. Тому ніхто з американських президентів не ризикував прямо атакувати КНДР. Китай не впливав на внутрішню політику Північної Кореї, а просто використовував її, як опудало", – сказав Чорновіл.

Він уважає, що Китай не зміг забезпечити КНДР захистом від США.

"Із приходом Трампа стався перелом. Він зламав святая святих – взаємини між США і Китаєм. Він фактично оголосив Пекіну геополітичну війну. Трамп дав зрозуміти, що у питанні КНДР не має наміру цікавитися тим, що про це думає Китай. І раптом виявилося, що Пекіну нічого цьому протиставити. Вони, звичайно, можуть ображатися. Але фактично Китай просто промовчав. Так само, як і росіяни після ракетної атаки Заходу на Сирію. В один момент Північна Корея усвідомила, що захисту у неї немає. І якщо США вирішать їх бомбити, то вони це зроблять. До того ж бомбити, напевно, будуть по тих об'єктах, де перебуває Кім Чен Ин. Нормального протиракетного захисту у КНДР немає. Ось йому і залишилося лише йти на врегулювання конфлікту. Тобто Китай виявився неспроможним захистити Північну Корею, тому їй довелося шукати спільну мову з США", – зазначив політолог.

За його словами, у внутрішні справи КНДР Вашингтон не втручатиметься.

"Наслідки події можуть розтягнутися на десятиліття. Насамперед, відбудеться зниження воєнної загрози. Думаю, КНДР дотиснуть до обмеження тих ядерних озброєнь, які вона має на сьогодні. Напевно, їх змусять припинити будь-які відносини з Іраном. І, можливо, їм доведеться вивести з експлуатації певні ракетні установки. Лізти у їхню внутрішню політику навряд чи хтось ризикне. Хіба що попросять поліпшити гуманітарну ситуацію у країні, щоб не морити голодом цілі регіони. За це на території КНДР можуть запустити роботу південнокорейських фабрик. Інша справа, що на об'єднання з Південною Кореєю Кім Че Ин не піде. Таке можливо, коли у КНДР буде новий лідер. Хоча, не виключаю, що вони все частіше будуть виступати під одним прапором, як це було на останній Олімпіаді", – резюмував Чорновіл.

Переговори Кім Чен Ина і Мун Чже Іна відбулися 27 квітня у павільйоні "Дім миру" у селі Пханмунджом у демілітаризованій зоні. За їх підсумками Кім Чен Ин і Мун Чже Ін оголосили про намір офіційно завершити Корейську війну.

Лідери КНДР і Південної Кореї підписали декларацію, яка передбачає спільну роботу двох країн над повною денуклеарізацією Корейського півострова. Вони збираються укласти мирний договір, який замінить укладене у 1953 році перемир'я.

Кім Чен Ин заявив, що у Північній та Південній Кореях живе один народ, і закликав працювати над возз'єднанням.

Формально Північна і Південна Кореї досі перебувають у стані війни, оскільки після військового конфлікту у 1950—1953 роках країни так і не підписали мирного договору.