ГОРДОН
 
 

До списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО додали понад 20 нових об'єктів

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
У список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО увійшли десятки нових об'єктів у Європі та Азії
У список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО увійшли десятки нових об'єктів у Європі та Азії
Фото: whc.unesco.org

Комітет всесвітньої спадщини на засіданнях 25–27 липня додав низку об'єктів у список ЮНЕСКО. Деякі з них є природними об'єктами, інші – культурними, частина наразі під загрозою. Про це повідомляють на сайті й у Twitter ЮНЕСКО. Занесення об'єктів до списку планують продовжити і 28 липня.

25-го і 27 липня у список занесли два об'єкти в Індії: храм Какатія – Рудрешвара (Рамаппа) і стародавнє місто Дхолавіра. Тепер кількість об'єктів всесвітньої спадщини в Індії сягнула 40.



З-поміж природних об'єктів, занесених до списку, опинилися Колхідські тропічні ліси і водно-болотні угіддя у Грузії. Вони простягнулися на 80 км уздовж східного узбережжя Чорного моря. У лісах й угіддях є значна кількість видів тварин і рослин, які перебувають під загрозою.



Комітет додав до списку японські острови Амамі-Осіма, острів Токуносіма, північну частину острова Окінава та острів Іріомоте – це майже 43 тис. га субтропічних лісів на чотирьох островах у ланцюзі. На них не живуть люди, вони мають високу цінність із погляду біорізноманіття.



Також до списку ввійшли доісторичні пам'ятки Дзьомон на півночі Японії – 17 археологічних пам'яток у південній частині острова Хоккайдо і північній частині острова Тохоку.



Під охороною ЮНЕСКО тепер Гетбол – припливно-відливні рівнини в Південній Кореї. Вони розташовані у східній частині Жовтого моря. Там поєднуються складні геологічні та кліматичні умови.



Лісовий комплекс Каенг Крачан у Таїланді простягнувся вздовж таїландського боку гірського хребта Тенассерим.



За високу культурну цінність у список ЮНЕСКО занесли курган Арслантепе в Туреччині – знахідки на території цього об'єкта свідчать про його заселення принаймні із VI тисячоліття до нашої ери до періоду пізньої Римської імперії.



Голландська лінія водної оборони, розширення території об'єкта "Лінія оборони навколо Амстердама" – за даними ЮНЕСКО, єдиний у світі приклад укріплення, заснованого на принципі контролю над водами.



Транснаціональний об'єкт "Колонії милосердя" в Бельгії й Нідерландах – свідчення експериментальної соціальної реформи XIX століття, спроби скоротити рівень міських злиднів завдяки створенню сільськогосподарських колоній.



Комітет заніс до списку культурний ландшафт Хавраман/Ураманат в Ірані – 12 сіл, які свідчать про традиційну культуру народу хаврамі, який населяв регіон приблизно з 3000 р. до н.е. Багатоярусне планування й архітектура на крутих схилах, озеленення на терасах із сухого каміння, тваринництво і сезонна вертикальна міграція є одними з характерних рис місцевої культури та життя напівкочового народу хаврамі.



Гірський пейзаж Розіа Монтана на заході Румунії – найбільший і технічно найрізноманітніший підземний римський золотовидобувний комплекс, відомий наразі. За 166 років, починаючи з 106 р. н.е., римляни видобули приблизно 500 тонн золота на цьому місці. Він увійшов до списку всесвітньої спадщини, яка опинилася під загрозою, – тут планують відновити золотовидобування, що може пошкодити гірський ландшафт.



Місто Ес-Салт у Йорданії було важливою торговельною сполучною ланкою між східною пустелею й заходом протягом останніх 60 років османського періоду. У центрі міста приблизно 650 значних історичних будівель, у яких європейський модерн і неоколоніальний стиль поєднуються з місцевими традиціями.



Вісім мечетей у суданському стилі на півночі Кот-д'Івуару характеризуються дерев'яними балками, які виступають, вертикальними контрфорсами, увінчаними керамікою або страусиними яйцями, і мінаретами, що звужуються. Вони є дуже важливими свідченнями торгівлі, яка сприяла поширенню ісламу та ісламської культури, і відображають злиття ісламських і місцевих архітектурних форм у досить своєрідному стилі, який зберігся з плином часу.



Французьке місто Ніцца, відомий зимовий курорт. Завдяки м'якому клімату і розташуванню на березі моря біля підніжжя Альп із середини XVIII століття Ніцца приваблювала все більшу кількість аристократичних сімей і сімей вищого стану, які проводили тут свої зими. Різноманітні культурні впливи й бажання максимально використовувати кліматичні умови та пейзаж цього місця сформували міське планування й еклектичний архітектурний стиль.



Сад художника і ландшафтного архітектора Роберто Бурле Маркса у Бразилії – проєкт зі створення "живого витвору мистецтва" і "ландшафтної лабораторії", який художник розробляв понад 40 років. У саду 3,5 тис. культурних видів тропічної і субтропічної флори ростуть у гармонії з місцевою рослинністю регіону. Це перший сучасний тропічний сад, занесений до списку всесвітньої спадщини.



Археоастрономічний комплекс Чанкілло в Перу – сонячна обсерваторія й церемоніальний центр (250–200 р. до н.е.), що складаються з безлічі будівель у пустельному ландшафті. Комплекс використовував сонячний цикл і штучний горизонт, щоб визначати сонцестояння, рівнодення і будь-яку іншу дату року.



Церква Атлантиди в Уругваї, робота інженера Еладіо Дієсте. Церква із дзвіницею і підземним баптистерієм є модерністським комплексом, натхненним італійською палеохристиянською і середньовічною релігійною архітектурою.



Поселення і кладовища культури чинчорро в Чилі, свідчення культури морських мисливців-збирачів, які проживали в пустелі Атакама приблизно з 5450 р. до н.е. до 890 р. до н.е. Там зберігаються найстаріші з відомих археологічних свідчень штучної муміфікації тіл. Ці мумії мають матеріальні, скульптурні й естетичні якості, які, як вважають, відображають фундаментальну роль мертвих у суспільстві чинчорро.



Францисканський ансамбль монастиря і собору Успіння Пресвятої Богородиці в місті Тласкала в Мексиці – частина першої будівельної програми, розпочатої 1524 року для євангелізації і колонізації північних територій Мексики. Ансамбль – один із перших п'яти монастирів, заснованих францисканськими, домініканськими й августинськими монахами, і один із трьох монастирів, які збереглися. Два інші вже занесли до списку всесвітньої спадщини.



Кордони Римської імперії в Німеччині й Нідерландах – 102 компоненти на приблизно 400 км від Рейнського масиву в Німеччині до узбережжя Північного моря в Нідерландах. Цей об'єкт містить військові бази, форти, вежі, тимчасові табори, дороги, гавані, базу флоту, канал й акведук, а також цивільні поселення, міста, кладовища, святилища, амфітеатр і палац. Майже всі ці археологічні знахідки поховано під землею.



Так звані об'єкти ШВМ (абревіатура, утворена від назв міст Шпеєр, Вормс і Майнц) у Німеччині, що відображають ранню появу характерних звичаїв ашкеназів, а також структуру розвитку й розселення єврейських громад між XI і XIV століттями. Містять Шпеєрський єврейський двір із синагогою, підземну мікву (ритуальний басейн для обмивання), комплекс синагоги Вормса, старе єврейське кладовище у Вормсі, старе єврейське кладовище в Майнці.



Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації