За його словами, проблема дефіциту брухту загострюється через втрату територій збору, брак техніки й робочої сили.
"Раніше металургійні комбінати компенсували дефіцит брухту збільшенням витрат чавуну при виплавці сталі. Але у зв'язку із зупинкою Покровської вугледобувної групи й нарощуванням імпорту коксівного вугілля заміна брухту чавуном стала економічно недоцільною при виробництві сталі конверторним способом", – зазначив Макаренко.
На його переконання, у період декарбонізації саме брухт є основною сировиною для виробництва сталі електродуговим способом – найбільш екологічним і конкурентним на європейському ринку.
"Можливо, комусь це здасться неринковим кроком, але сьогодні світ дедалі більше рухається в бік протекціонізму. Європейський союз утримує власні ресурси всередині, тому й Україна має діяти рішуче", – сказав керівник підприємства.
Він підкреслив, що введення мит або квот не зупинить відтоку сировини і створить додаткові корупційні ризики, натомість повна заборона експорту дасть змогу швидко стабілізувати ситуацію.
"Кожна тонна брухту, вивезена як сировина, – це втрата в п'ятикратному розмірі валютних надходжень для України, порівняно з експортом готової металопродукції. Питання заборони експорту – це питання виживання української промисловості й держави. Потрібні термінові, можливо, непопулярні, але економічно обґрунтовані рішення", – заявив Макаренко.