У заяві йдеться про те, що Ердогана в Баку запросив президент Азербайджану Ільхам Алієв.
"Лідери двох країн в дусі гасла "Одна нація, дві держави" 10 грудня візьмуть участь у параді Перемоги", – зауважили в адміністрації Ердогана.
Там додали, що сторони мають намір обговорити спільні кроки "з повнішого інформування світової громадськості щодо реалій сучасного Азербайджану".
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів було досягнуто домовленостей щодо перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основного міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерт.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередник) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщуються 1960 російських миротворців.
Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
У Вірменії станом на 14 листопада було відомо про 2317 загиблих військовослужбовців. У Баку заявили, що за час боїв загинуло 2783 азербайджанські військовослужбовці.