-2 Київ
Міністерство оборони Азербайджану 3 грудня у Facebook оприлюднило дані про втрати під час боїв за Нагірний Карабах.
Розпочаті 27 вересня бойові дії в оборонному відомстві Азербайджану назвали "вітчизняною війною".
За минулий час загинуло 2783 азербайджанські військовослужбовці. Зараз ведуть роботи з ідентифікації 103 військових за допомогою аналізу ДНК. Більше ніж 100 бійців вважають зниклими безвісти, тривають пошукові роботи. Ще 1245 військовослужбовців перебувають на лікуванні в медичних закладах.
У міноборони Азербайджану уточнили, що докладну інформацію про загиблих військових нададуть пізніше.
"Незважаючи на те, що більша частина стратегічних висот, вигідних бойових позицій була у вірменських збройних сил, наші доблесні та безстрашні солдати й офіцери, ведучи бої під вогневими ударами артилерії, численних реактивних систем залпового вогню і мінометних установок, а також у складних географічних, рельєфних і кліматичних умовах, зуміли перемогти Вірменію. Звільнення міста Шуша, корони Карабаху, є однією з унікальних військових операцій у світовій воєнній історії", – ідеться в повідомленні.
Окрім цього, азербайджанська сторона назвала основні причини перемоги в боях за Карабах.
"Наші землі, про які ми мріяли майже 30 років, було звільнено від окупації ціною крові та життя наших шахідів. Високопрофесійне розроблення планів бойових операцій, застосування високих технологій, ефективна координація дій різних видів військ, абсолютна перевага в повітрі, маневреність та інші тактико-стратегічні переваги нашої армії суттєво знизили наші втрати в особовому складі. Але війна не буває без утрат", – підкреслили в міноборони.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що брали участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює важливого міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців.
Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
У Вірменії, станом на 14 листопада, було відомо про 2317 загиблих військовослужбовців.
