ГОРДОН
 
 

Бундестаг виступив за участь Німеччини в мирному врегулюванні в Нагірному Карабасі

Депутати німецького парламенту, коментуючи ситуацію з Нагірним Карабахом, закликали Туреччину і Росію не використовувати треті країни для досягнення своїх політичних інтересів.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Заяву щодо Карабаху Бундестаг ухвалив 26 листопада
Заяву щодо Карабаху Бундестаг ухвалив 26 листопада
Фото: ЕРА

26 листопада керівна коаліція Бундестагу підтримала заяву, у якій ідеться про намір Німеччини взяти участь у мирному врегулюванні в Нагірному Карабасі та сприяти встановленню мирних і рівноправних відносин між жителями цього регіону. Про це повідомляє "Немецкая волна".

Документ підтримала більшість депутатів німецького парламенту.

У заяві вказано, що Туреччина проводить на Кавказі політику, яка не сприяє процесам мирного врегулювання в Нагірному Карабасі на дипломатичному рівні.

"Замість цього Туреччина за допомогою відокремлених домовленостей із Росією намагається просувати в регіоні інтереси окремих сторін", – вважають у Бундестазі.

Німецькі парламентарії закликали Анкару і Москву не використовувати треті країни для досягнення своїх політичних інтересів.

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює головного міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерт.

Пашинян, Алієв і Путін у ніч на 10 листопада підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.

Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв наголосив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей щодо врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації