У Нагірний Карабах повертаються вірмени, які тікали звідти під час останнього витка конфлікту, що почався у вересні цього року. Про це в інтерв'ю російському агентству ТАСС повідомив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Відео оприлюднено 24 листопада на YouTube-каналі агентства.
За словами Пашиняна, у Карабах повернулося вже приблизно 25 тис. вірмен.
"Я дуже радий, що намічається досить гарний потік повернення жителів Нагірного Карабаху", – сказав вірменський прем'єр. Він висловив надію, що до кінця року більшість жителів регіону повернеться.
Пашинян зазначив, що багато будинків там було зруйновано, тому необхідно допомогти людям, які повертаються на батьківщину.
Він пояснив, що у спільній заяві РФ, Вірменії та Азербайджану передбачено повернення цих людей у свої будинки в районах Нагірного Карабаху.
За даними британського журналіста Томаса де Ваала, у 1991–1994 роках приблизно 500 тис. азербайджанців, жителів Нагірного Карабаху і прилеглих районів, вигнали з їхніх будинків, а з прикордонних районів утекло приблизно 30 тис. азербайджанців.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основного міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерт.
У ніч на 10 листопада Пашинян, Алієв і Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв наголосив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей щодо врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.
Після ухвалення заяви з'явилися повідомлення про те, що вірмени масово тікали з районів Нагірного Карабаху, які переходять під контроль Азербайджану. Деякі водночас підпалювали свої будинки.