Судно затримали біля узбережжя французького західного порту Сен-Назер. Танкер ходив під прапором Беніну. Reuters писало, що раніше судно мало назву Kiwala, у грудні 2024 року його перейменували на Boracay, а в деяких базах судноплавних даних його ще вказано як Pushpa. Воно перебуває під санкціями Великобританії та Євросоюзу.
Також затримали двох членів екіпажу судна, котрі відрекомендувалися як капітан судна і його перший помічник.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країна розслідує справу щодо "серйозних правопорушень", але не підтвердив повідомлення про ймовірний зв'язок судна з польотами дронів у повітряному просторі Данії.
Однак, як звернув увагу український журналіст, головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко, танкер Boracay затримали 27 вересня через підозру, що ввечері 22 вересня 2025 року біля Копенгагена він міг бути майданчиком для запуску дронів, через які закрили аеропорт столиці Данії. Після того інциденту за судном спостерігав німецький фрегат приблизно чотири години.
Водночас офіційною причиною його затримання може бути фальшивий прапор. Клименко пояснив, що це дає законну підставу для огляду судна згідно зі ст. 110 Конвенції ООН із морського права. Експерт наголошує, що такі затримання є легальним способом зменшити морський експорт нафти з РФ.
"Тобто наявність фальшивого прапора є 100-відсотковою причиною для законної зупинки й огляду цивільного судна. А таких танкерів із фальшивими прапорами, наприклад, у серпні 2025 року вийшло з портів РФ на Балтиці... 11 із 95. І ніхто їх ніде не зупинив! А перевезли вони не менше ніж 1 млн тонн "кривавої нафти", – поінформував Клименко.
Він додав, що Boracay неодноразово змінював прапори – Gambia (із грудня 2024-го), Malawi (із червня 2025-го) і Benin (із вересня 2025-го), до того ж усі вони були фальшивими. Але чи дійсно із цього судна запускали БПЛА, поки невідомо. Це встановить слідство.