Голова Євроради закликав Вірменію та Азербайджан до деескалації та повного припинення вогню

Світ

Голова Європейської ради Шарль Мішель провів розмови із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном. Про це він повідомив у Twitter 16 листопада.

"Закликаємо до термінової деескалації та повного припинення вогню. Ситуація в регіоні складна. ЄС відданий роботі з партнерами з метою подолання напруженості задля успішного та стабільного Південного Кавказу", – ідеться в повідомленні.

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року у Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того самого дня у Вірменії оголосили воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленості про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщено 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський райони.
Глава уряду Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай тяжким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними МОЗ Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
У травні Вірменія та Азербайджан звинувачували одне одного в обстрілах та спробах порушення кордонів. Зокрема, 25 травня сталася стрілянина на кордоні, унаслідок якої загинув один вірменський військовослужбовець. У Вірменії заявили, що вогонь відкрили озброєні сили Азербайджану. Баку причиною того, що сталося, назвав "нещасний випадок". 27 травня Азербайджан узяв у полон шістьох вірменських військових на кордоні між країнами.
Пашинян 14 травня звертався до Путіна по військову допомогу через ситуацію біля кордонів Вірменії.
Алієв 18 липня заявив про остаточне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, повідомляло державне агентство Азербайджану АЗЕРТАДЖ.
16 листопада міністерство оборони Вірменії заявило про "вкрай напружену ситуацію" на кордоні з Азербайджаном. "Тривають локальні бої, під час яких супротивник використовує артилерію, бронетехніку та вогнепальну зброю різного калібру. Вірменська сторона вживає відповідних дій", – ідеться в повідомленні відомства.
Azadliq Radiosu зазначає, що міноборони Азербайджану звинуватило у стрілянині вірменську сторону. За даними відомства, "інтенсивні обстріли" позицій азербайджанської армії відбувалися в напрямках Агбулаг, Агдам, Гаралар, Гоша, Коханебі, Гаджали, Алібейлі, Асрік Джирдахан та Кохнагішлаг Товузького району. Поранення нібито дістало двоє військовослужбовців Азербайджану.
Вірменія розпочала процедуру письмового оформлення заклику до Росії допомогти Єревану у "відновленні територіальної цілісності" країни в межах Організації договору про колективну безпеку.