Це роблять "з метою посилення охорони громадського порядку й гарантування громадської безпеки в період мобілізації, у період воєнного стану, у воєнний час".
Такі регіональні військові компанії мають сприяти МВС, ФСБ і міноборони РФ у захисті російського кордону, у боротьбі з диверсійно-розвідувальними формуваннями іноземних держав, а також у боротьбі з незаконними збройними формуваннями, пише видання.
Фінансуватимуть підприємства з федерального й регіонального бюджетів, їхні співробітники отримають бойову ручну стрілецьку зброю з набоями, їх дорівняють до відомчої охорони.
"Працівники підприємств мають право припиняти функціонування безпілотних повітряних, підводних і надводних суден і апаратів, безпілотних транспортних засобів та інших автоматизованих безпілотних комплексів з метою відбиття нападу", – ідеться в документі.
Контекст
На боці Росії у війні проти України, окрім регулярної армії, воюють приватні військові компанії. Найвідоміша серед них – ПВК "Вагнер", у лавах якої перебувають найманці й завербовані в тюрмах ув'язнені.
За інформацією Білого дому станом на 22 грудня 2022 року, сили ПВК "Вагнер", скеровані в Україну, становили 50 тис. найманців, із них 10 тис. – контрактники, а ще 40 тис. – завербовані в тюрмах ув'язнені. Про це пише The Hill.
ЗМІ повідомляли, що участь у вербуванні ув'язнених брав особисто засновник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, було оприлюднено відео з колонії, де він виступав перед ув'язненими. Пригожин тоді вперше публічно назвав себе "представником" ПВК "Вагнер" і попередив, що шукає найманців для участі у "важкій війні".
Після заколоту Пригожина 24–25 червня, за даними ЗМІ, президент країни-агресора РФ Володимир Путін ухвалив рішення ліквідувати ПВК "Вагнер".