$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather +1 Київ
languages

Головред НЕХТА, видати якого вимагає Білорусь, назвав умову, за якої повернеться на батьківщину

Головред НЕХТА, видати якого вимагає Білорусь, назвав умову, за якої повернеться на батьківщину Протасевич: Готовий здатися силовикам
Фото: Roman Protasevich / Facebook

Сьогодні міністерство закордонних справ Білорусі закликало польську сторону видати засновників Telegram-каналів НЕХТА і НЕХТА Live Степана Путила та Романа Протасевича в найкоротші строки "з урахуванням особливої суспільної небезпеки їхньої злочинної діяльності". Протасевич заявив про готовність повернутися на батьківщину.

Колишній головний редактор білоруського Telegram-каналу НЕХТА Роман Протасевич заявив, що готовий повернутися в Білорусь, однак назвав одну умову.

"Заявляю про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в обмін на примусове транспортування [Олександра] Лукашенка в Міжнародний суд у Гаазі", – написав він у Twitter.

Міністерство закордонних справ Білорусі 16 листопада вручило ноту тимчасовому повіреному у справах Польщі в Мінську Мартіну Войцеховському з вимогою видати засновників Telegram-каналів НЕХТА і НЕХТА Live Степана Путила та Протасевича "з урахуванням особливої суспільної небезпеки їхньої злочинної діяльності".

НЕХТА – найвідоміший білоруський опозиційний ресурс, який здобув масову популярність на тлі протестів проти підсумків президентських виборів 2020 року, його заснував журналіст Степан Путило. Офіс каналу розташований у Польщі. У НЕХТА є два основні канали в Telegram: на НЕХТА Live підписано 1,9 млн осіб, на НЕХТА – 902 тис. осіб. Також є сатиричний канал LUXTA, на який підписано майже 200 тис. осіб.

Засновника Telegram-каналів НЕХТА і НЕХТА Live Путила в Білорусі в серпні оголосили в розшук. Telegram-канали визнали екстремістськими.

По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, унаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.

Лукашенко вступив на посаду президента 23 вересня. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

За фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів Євросоюз ввів санкції проти влади Білорусі. Уперше це було 2 жовтня. Тоді обмежувальні заходи торкнулися 40 осіб. Удруге санкції ввели 6 листопада, під них уже потрапив Лукашенко, який і далі вважає себе президентом країни, та ще 14 білоруських чиновників.

Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями. Тихановська заявила, що у третьому санкційному списку може опинитися понад 200 білоруських чиновників.