+18 Київ
Нові санкції США шкодять конкретним російським компаніям, а не економіці РФ, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" російський економіст Дмитро Некрасов.
"Рубль довго ніяк не реагував на різні негативні події, тому якоїсь корекції курсу варто було очікувати. Очевидно, що в довгостроковій перспективі рубль залежить від вартості нафти. Ціни зараз доволі високі, обсяги зовнішньої торгівлі теж, тому я не бачу підстав для серйозного падіння курсу. При цьому я цілком допускаю, що рубль залишиться на тому рівні, до якого він зараз упав. У новому пакеті американських санкцій немає нічого такого, що сильно впливало б на російську економіку. Я кажу не про конкретні компанії і бізнесменів, а про можливості підприємств і банківського сектору. Швидше, збитків зазнають певні організації. Наприклад, щодо "Русала". Їм доведеться платити більші відсотки за своїми боргами. А це зменшить прибуток компанії. Аналогічна ситуація і в деяких інших організацій, які мають кредити на міжнародних ринках", – підкреслив Некрасов.
За його словами, ініціатива російської влади створити у країні два офшори для допомоги бізнесменам, що потрапили під санкції, не допоможе тим компаніям, які працюють за межами РФ.
"Падіння рубля щодо долара, звичайно, вплине на ціни, але не радикально. Глобальних наслідків для економіки РФ, як це було в перші хвилі санкцій, від нових обмежень США чекати не варто. Можливо, щоб урятувати "Русал", держбанки нададуть йому додаткове фінансування, яке, зі свого боку, забезпечується із резервів уряду. Але це не настільки істотно для економіки країни. Думаю, заходи уряду дадуть змогу легше існувати в умовах санкцій компаніям, які працюють винятково на Росію. Але світ же глобальний, і багато російських компаній працює на закордонних ринках. І це стосується не тільки "Русала". Тому які б офшорні зони не були всередині РФ, які би не створювали санкції США, скрізь знайдуться російські компанії, що працюють за кордоном", – зазначив економіст.
На його думку, нині Євросоюз не готовий до введення проти РФ обмежень, що передбачають відмову від російської нафти.
"Нафтові" санкції проти РФ – це найнебезпечніше, що Захід може зробити. Але це неможливо технічно. У країнах Східної Європи розташовані нафтопереробні заводи, заточені під російську нафту. За "відключення" Росії доведеться прокладати нові трубопроводи, перебудовувати заводи на іншу якість нафти. Це обійдеться Євросоюзу в кілька відсотків ВВП. Так що найближчих 10 років це не видається можливим. Для східноєвропейських країн відмова від російської нафти буде означати одне: завтра залишитися без бензину. Теоретично до нафтового ембарго щодо РФ Захід зможе підготуватися не менше, ніж за 10 років. І то не факт", – резюмував Некрасов.
6 квітня Вашингтон повідомив про санкції проти 24 російських бізнесменів і високопосадовців, а також низки компаній.
Американське міністерство фінансів пояснило, що до таких заходів вдалися для виконання закону "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій" (CAATSA), який у серпні 2017 року схвалив президент Дональд Трамп.
9 квітня компанія "Русал" попередила про ризик технічних дефолтів через обмежувальні заходи.
Акції російського банку ВТБ упали на 10% після занесення голови правління ВТБ Андрія Костіна до санкційного списку США.
На тлі введення американських санкцій капіталізація російського фондового ринку 9 квітня впала на 820 млрд руб.
