-1 Київ
Гордон розповів, що дуже добре знає Росію: він служив там в армії, а потім наприкінці 1980-х – у середині 1990-х, коли займався організацією концертів, "з'їздив її всю".
"Я був практично скрізь. Мало в якомусь обласному центрі Росії я не був. Від Магадана і Хабаровська до Пензи, Челябінська, Єкатеринбурга, Санкт-Петербурга – все це виїжджено-виходжено. Я бачив це все на власні очі. Я бачив, як у Єкатеринбурзі до першої години дня жінки вже були переважно п'яні, як вони приходили до їдальні і випивали залпом склянку горілки. Я бачив хати, що покосилися, вросли в землю, по всій Росії", – згадав Гордон.
Журналіст підкреслив, що 30 років тому ситуація в Росії та Україні (особливо на її заході) вже була різною, і розповів, як 1991 року вперше приїхав до Чернівців.
"Я охрінів. Я подумав: де я перебуваю? Такі будинки! А який я Львів побачив! Особняки які, яка культура висока... Я побачив Прибалтику: Литву, Латвію, Естонію – і вразився: це що, Радянський Союз? Фантастика! А коли ти потрапляв у Росію, особливо у глибинку, коли ти від'їжджав 30 км від Москви, – бачив кошмар. Ти починав накладати свої знання історії на побачену картинку і розумів, що ця країна – глухий кут", – сказав Гордон.
Він розповів, що вже тоді хотів, щоб Україна відірвалася від Росії і "жила по-людськи".
"Бо те життя, яке було і є в Росії, – людським його не назвеш. Це життя тварин", – сказав Гордон.
Журналіст закликав водночас не порівнювати рівень життя в Москві, Санкт-Петербурзі, у ще низці міст-мільйонників і міст нафтовиків з іншими регіонами.
"Я справедлива людина: Москва – приголомшливе місто. Це рівень найкращих світових стандартів. Але це не Росія, це інша держава, інша країна. Росія – це все інше. І там виховують орків, які потім приходять в успішні країни... У нас же успішна країна. Так, у нас безліч недоліків, але ми з ними самі якось упораємося. Нам не треба нікого, хто б був рефері у наших суперечках чи вирішував щось за нас. Ми самі вирішимо, як нам жити. Вони прийшли до нас, хочуть... Суки! Вони собі не змогли життя зробити, але вони хочуть нам його робити, хочуть нам розповідати, як треба жити", – обурився Гордон.
Він сказав, що "ці тварюки" завжди діяли у схожий спосіб, і згадав повстання проти прорадянського уряду в Угорщині 1956 року та введення військ СРСР та кількох інших соцкраїн до Чехословаччини 1968-го.
"Їм усе не сидиться. Вони самі не змогли побудувати у себе ні хріна. Людського нічого немає, способу життя немає, труть дупи досі газетами, які висять на цвяхах у цих огидних смердючих шпаківнях, де гівно по горло, але вони лізуть кудись і намагаються нав'язати свій збитковий спосіб життя людям, які хочуть відірватися, забути про це, як про страшний сон, – сказав Гордон. – Уся Росія – це велика вигрібна яма, яка хоче засмоктати у себе все інше. Пам'ятаю, їдеш цією Росією – найбагатшою країною – ні туалетів тобі нормальних (ось ці придорожні шпаківні стоять), ні нормальної їжі, нічого. Озлоблені люди, злі. Знаєш, люди злі, бо їм погано живеться, щастя немає. Сірі міста, пофарбовані будинки у сірий колір, усе якесь розбите... Тому коли зі мною хтось починає сперечатися і щось мені розповідати – хлопці, вибачте. Оченятками побачив, ніжками обходив, усе це бачив".
Гордон також припустив, що стан російського суспільства міг стати наслідком негативної селекції – в історії РФ було чимало трагічних сторінок, коли гинули найкращі її представники.
"Я дуже багато вивчав історію, працював в архівах. Я знав, що Росія – страшна країна, яка поглинула найкращих своїх дітей десятками мільйонів: громадянська війна, Голодомор, численні репресії, Друга світова, вислання найкращих – табори, концтабори, – ці філософські пароплави, численні еміграції... Це країна, яка працювала на знищення найкращих, і результатом цього загалом стала негативна селекція. Чого ми таке бидло сьогодні бачимо? Це результат знищення найкращих протягом цілої низки років", – сказав Гордон.
