За даними видання, коли Тегеран зазнав масованих ударів, глава МЗС Ірану зв'язався з російським колегою Сергієм Лавровим. У відповідь країна-агресор Росія висловила співчуття й пообіцяла дипломатичну підтримку, проте про військову допомогу не йшлося.
Politico зазначає, що Іран став черговою країною після Сирії й Венесуели, яка на власному досвіді відчула, що означає і чого не означає дружба з Росією. Незважаючи на заяви про стратегічне партнерство й риторику про "багатополярний світ", Росія не втручалася вирішальним чином у кризові моменти для своїх союзників, зазначають у публікації.
Хоча Москва постачала Тегерану озброєння, проводила спільні навчання і пропонувала посередництво, договір про стратегічне співробітництво, підписаний 2025 року, не передбачає зобов'язань про взаємну оборону.
Автори публікації вважають, що удари по Ірану завдають репутаційної шкоди Росії, але водночас дають Кремлю привід посилити антизахідну риторику.