Служба зазначила, що 20 серпня в Мінськ приїжджав президент Ірану Масуд Пезешкіан і його розмова з Лукашенком формально стосувалася торгівлі, інвестицій, промислових проєктів і співпраці у сфері науки й освіти, а також координації в різних міжнародних організаціях.
"Утім, реальний порядок денний відрізнявся від офіційних заяв. Для Тегерана ключовим питанням стала можливість відновлення систем ППО і засобів радіоелектронної боротьби, серйозно пошкоджених під час недавньої війни з Ізраїлем. Білорусь, на відміну від Росії, менш обмежена санкціями у військово-технічній сфері й може стати каналом для відновлення оборонних потужностей Ірану", – пояснили у СЗР.
За її даними, Тегеран також зацікавлений у врегулюванні гострого дефіциту електрогенерації й сільськогосподарської техніки, і для Мінська є перспективи в цих напрямах.
"Іран планує використовувати Білорусь як ще один канал для доступу до підсанкційних товарів", – наголосили у СЗР.
Контекст
13 червня Армія оборони Ізраїлю почала завдавати ударів по Ірану. Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху говорив тоді, що Іран має можливість створити дев'ять ядерних бомб. Ізраїльські війська, зокрема, завдали ударів по об'єктах, пов'язаних зі збагаченням урану.
22 червня США завдали ударів по трьох ядерних об'єктах Ірану у Фордо, Натанзі й Ісфахані, уперше в історії застосувавши 13-тонні бомби. У відповідь Іран 23 червня завдав ракетного удару по військово-повітряній базі Сполучених Штатів "Аль-Удейд" у Катарі. Трамп назвав цю відповідь "дуже слабкою".
У ніч на 24 червня президент США Дональд Трамп оголосив, що Ізраїль та Іран домовилися про повне припинення вогню.
8 серпня CNN повідомляв про незадоволення Ірану через обмежену підтримку з боку Росії, особливо під час червневого конфлікту з Ізраїлем. Тегеран вважає заяви Кремля "нікчемною підтримкою" порівняно з тим, як Іран допомагав Москві дронами й технологіями з початку війни РФ проти України 2022 року.