+13 Київ
Іран вводить санкції проти президента США Дональда Трампа, держсекретаря Майка Помпео і деяких інших співробітників нинішньої американської адміністрації, заявив 19 січня офіційний представник МЗС Ірану Саїд Хатібзаде. Про це повідомляють агентство Mehr і телеканал Al Arabiya.
Санкції стосуються, окрім Трампа і Помпео, колишнього міністра оборони Марка Еспера, виконувача обов'язків міністра оборони Крістофера Міллера, міністра фінансів Стівена Мнучина, глави ЦРУ Джини Гаспел, колишнього радника президента з національної безпеки Джона Болтона, ексспецпосланника США з питань Ірану Браяна Гука, чинного спецпосланника Еліота Абрамса і глави управління з контролю над іноземними активами мінфіну США Андреа Гакі.
Хатібзаде пояснив, що санкції вводять у зв'язку із запровадженням односторонніх санкцій проти іранської республіки, убивством генерал-лейтенанта Касима Сулеймані, убивством фізика-ядерника Мохсена Фахрізаде, "підтримкою тероризму, діяльності сіоністського режиму проти палестинського народу і злочинів проти народу Ємену".
У чому саме полягатимуть санкції, не уточнюють. Хатібзаде повідомив, що найближчим часом буде опубліковано докладну заяву МЗС щодо згаданих американських чиновників. На момент публікації новини на офіційних ресурсах МЗС Ірану цієї заяви ще немає.
Введення іранських санкцій припадає на останній день перебування Трампа на посаді президента США. Завтра, 20 січня, відбудеться інавгурація нового президента Джо Байдена. Разом із Трампом зміниться й американська адміністрація.
Сулеймані вбили 3 січня 2020 року внаслідок авіаудару по багдадському аеропорту. Трамп заявляв, що іранський генерал готував атаки на американські об'єкти на Близькому Сході. Іранська влада видала ордери на арешт для 36 посадовців США та інших країн за підозрою у причетності до вбивства Сулеймані.
У звіті Ради з прав людини ООН, підготовленому спеціальною доповідачкою щодо питання про страти без належного судового розгляду та довільні страти Агнес Каламард, який опублікували 10 липня, ідеться, що напад на Сулеймані і загибель осіб, які його супроводжували, "є довільним убивством, за яке, згідно з нормами міжнародного права у сфері прав людини, є відповідальними США".
Крім того, США наклали на Іран низку санкцій за недотримання ядерної угоди
Рада Безпеки ООН 20 липня 2015 року схвалила угоду, спрямовану на обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття з нього санкцій. Тегеран гарантував, що відмовиться від ідеї створення ядерної зброї. За 10 років, у разі виконання Іраном умов ядерної угоди, усі обмеження й умови, які були в резолюції ООН, мали припинити дію.
У травні 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив, що його країна виходить зі Спільного всеосяжного плану дій щодо Ірану, вважаючи його "катастрофічним". За словами Трампа, Тегеран обманював світову спільноту, приховуючи продовження пошуків у сфері ядерної зброї. Іранський президент Хасан Рухані говорив, що радий виходу США з ядерної угоди. Він назвав Вашингтон "проблемним партнером" і поінформував, що продовжить роботу за угодою із Францією, Великобританією, Німеччиною, Китаєм та Росією.
У серпні Трамп підписав указ, який відновив санкції проти Ірану, що діяли до підписання ядерної угоди. Вони набули чинності у листопаді.
У відповідь в Ірані заявили про відмову виконувати частину зобов'язань за ядерною угодою. У вересні 2019 року в МАГАТЕ підтвердили, що Іран почав збагачення урану, порушивши умови ядерної угоди зі світовими державами.
Помпео у вересні 2020 року оголосив, що набув чинності механізм відновлення санкцій, закладений в умовах ядерної угоди з Іраном. Антиіранські санкції ООН передбачають заборону на збагачення і перероблення ядерних матеріалів у країні, випробування і розгортання на іранській території балістичних ракет, передання Ірану ядерних технологій і технологій для створення балістичних ракет, а також ембарго на постачання зброї. У січні 2021 року США ввели додаткові санкції проти Ірану.
