+1 Київ
У Європейському союзі розглядають можливість запровадження нових санкцій, які торкнуться російських чиновників. Про це 18 лютого повідомляє Politico з посиланням на високопоставлених дипломатів ЄС.
За інформацією видання, вперше проти РФ Євросоюз може застосувати "закон Магнітського" через переслідування опозиціонера Олексія Навального. Таку ймовірність обговорювали представники ЄС 17 лютого.
22 лютого міністри закордонних справ ЄС погодять пакет санкцій проти російських чиновників, причетних до арешту Навального. Їм заборонять в'їзд до Євросоюзу і заморозять їхні активи, повідомляє EUobserver.
Дипломатична служба ЄС хоче прискорити процес, щоб режим санкцій набув чинності протягом найближчих тижнів, зазначило видання.
У грудні 2016 Конгрес США ухвалив "Глобальний закон Магнітського", того самого місяця його підписав тодішній президент США Барак Обама. Відповідно до закону, президент США може вводити санкції проти громадян будь-якої іноземної держави, якщо доведено, що вони мають стосунок до грубих порушень прав людини і корупції. Санкції можуть передбачати заборону на в'їзд у США і заморожування активів.
Закони на честь Магнітського ухвалили також у Канаді, Великобританії та низці держав ЄС.
Рада Європейського союзу 7 грудня 2020 року схвалила санкційний механізм за порушення прав людини.
17 січня 2021 року Навальний повернувся в Росію з Німеччини, де лікувався після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна. Відразу після повернення політика затримали у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб (у межах справи він дістав умовний строк і мав реєструватися у слідчих, але не робив цього через лікування в Німеччині).
Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки і вісім місяців.
Після арешту Навального в Росії почалися масові акції протесту. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня в усій країні брало участь 250–300 тис. осіб, 31 січня – 200–300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ відбулися нові мітинги, але вони були не такими багатолюдними. 4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не мають наміру організовувати акції протесту. Однак за кілька днів передумали й анонсували нову акцію, яка відбулася 14 лютого.
17 лютого стало відомо, що Європейський суд із прав людини вимагає від Росії негайно звільнити Навального.
Як пояснила "РИА Новости" адвокатка Навального Ольга Михайлова, ЄСПЛ застосував правило 39 регламенту про вжиття забезпечувальних заходів. Вони є обов'язковими для виконання, їх використовують, якщо суд вважає, що заявнику загрожує небезпека.
У Кремлі наголосили, що вважають "неправомірним рішенням" вимогу ЄСПЛ звільнити Навального.
