Європа відстає від Росії у виробництві ракет і дронів. Експерт пояснив, чому і що робити

Світ

Зусилля Європи у сфері протиповітряної оборони не встигають за зростанням російського арсеналу балістичних і крилатих ракет, а також ударних дронів. Про небезпечне відставання європейського військово-промислового комплексу пише дослідник проєкту Oslo Nuclear Project Університету Осло Фабіан Гоффман на платформі Substack, розрахунки й висновки науковця проаналізувало й узагальнило "BBC News Україна" 7 серпня.

Експерт зазначає, що з початком повномасштабної війни країни-агресора Росії проти України виробництво російських ракет і безпілотників різко зросло. Зараз Росія виробляє два типи балістичних ракет зі звичайним озброєнням, котрі можуть використати в бойових сценаріях Росія – НАТО: ракети малої дальності 9М723, які запускають із землі за допомогою комплексу "Іскандер-М", і ракети середньої дальності Х-47М2 "Кинджал", які запускають із повітря.

Гоффман пише, що зараз неможливо незалежно перевірити дані про те, скільки саме ракет виробляє РФ, але у країні відбувається розширення ракетних виробничих потужностей, а також зростає кількість балістичних ракет, які застосовують щомісяця.

Реакція Європи на дедалі більшу загрозу з боку Росії у вигляді балістичних ракет зосереджена практично суто на протиракетній обороні. З лютого 2022 року дедалі більше європейських держав розміщують замовлення на системи протиракетної оборони й ракети-перехоплювачі. Дві найпоширеніші системи – американська MIM-104 Patriot і французько-італійська SAMP/T. Однак виробництво західних протиракет для цих систем не може зрівнятися з виробництвом російських балістичних ракет ані сьогодні, ані в найближчому майбутньому, зазначає Гоффман.

Він пише, що поточний річний обсяг виробництва становить приблизно 850–880 ракет-перехоплювачів Patriot, що лише трохи перевищує мінімальний прогноз щодо річного виробництва балістичних ракет "Кинджал", який становить 840 ракет.

Також експерт відзначає три важливі обставини. Перше – Patriot використовують у багатьох країнах у різних частинах світу, а це означає, що Європа не матиме всі доступні ракети-перехоплювачі.

Друге – після передання сотень ракет-перехоплювачів Україні європейські арсенали спорожніли, а строки виробництва нових доволі тривалі. Наприклад, перші постачання за замовленням НАТО ракет PAC-2 GEM-T очікують 2027 року, за три роки після розміщення замовлення, а завершення виробництва заплановане на 2033 рік.

Третє: для високої ймовірності перехоплення – понад 90%, – імовірно, потрібно буде виділяти на кожну ціль щонайменше дві, а іноді й три ракети-перехоплювачі. Отже, якщо європейські країни НАТО матимуть у середньому 400–500 ракет у найближчі роки, то за допомогою Patriot можна буде щороку вражати лише 200–250 балістичних ракет. І це за умови, що ракети-перехоплювачі Patriot не використовуватимуть для ураження інших цілей, наприклад, для самооборони.

Щодо європейського комплексу SAMP/T: у ньому використовують ракети-перехоплювачі Aster 30. На відміну від Patriot, майже всі перехоплювачі для цієї системи, які виготовлять найближчими роками, залишаться в Європі. Однак Aster 30 поступаються в ефективності ракетам для Patriot, тобто їх знадобиться ще більше. З огляду на обсяги виробництва, це знижує щорічну кількість балістичних ракет, які можна буде ефективно уразити, до 95–110 чи навіть менше.

У підсумку, як пише Гоффман, річний потенціал протиракетної оборони Європи, базуючись на принципі "дві ракети на одну ціль", наразі становить приблизно від 235 до 299 балістичних ракет малої й середньої дальності. Це різко контрастує із 840–1020 балістичними ракетами 9М723 і Х-47М2 "Кинджал", які Росія виробляє щороку.

Ці розрахунки не враховують значних виробничих потужностей Росії з випуску крилатих ракет і безпілотників великої дальності. Як пише Гоффман, зараз у західних арсеналах немає ефективних перехоплювачів для захисту від дронів великої дальності.

"Це змушує Україну – а в разі майбутнього конфлікту і європейські держави – обирати між витрачанням ракет-перехоплювачів, які удвадцятеро дорожчі за сам дрон, і використанням зенітних гармат, які не такі ефективні. Або ж пропустити дрон і змиритися зі спричиненою ним шкодою", – пише експерт.

Європа має терміново переглянути свою ракетну стратегію, вважає Гоффман. Найочевидніший спосіб це зробити, на його думку, – розгорнути потенціал контрудару, здатний забезпечити швидку й рівноцінну відповідь, якщо Росія вирішить першою завдати удару по європейських цілях. Однак такий перехід для європейського континенту буде складним як у промисловому, так і в політичному плані, вказує він.