Російські журналісти запитали Курца, чи продовжує Австрія підтримувати проєкт газопроводу на тлі можливих санкцій США до його учасників.
Канцлер Австрії відповів, що "дуже радий, що США більше не погрожують санкціями компаніям, які беруть участь у проєкті "Північний потік – 2".
За його словами, Відень, як і Берлін, "продовжують підтримувати "Північний потік – 2", оскільки це "відповідає економічним інтересам" Австрії.
На думку Курца, газопровід сприяє "гарантуванню енергетичної безпеки Європи".
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним з погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Контекст
"Північний потік – 2" мав зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкції стосовно компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали в санкційний список 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з президентом РФ Володимиром Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.
-1 Київ
