-2 Київ
Відень підтримує Берлін у питанні будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Про це канцлер Австрії Себастьян Курц заявив Welt am Sonntag в інтерв'ю, яке було опубліковано 6 лютого.
За словами канцлера, "Північний потік – 2" є проєктом, який відповідає інтересам багатьох країн Європейського союзу, і від його завершення, "найімовірніше", виграють і Німеччина, і Австрія, вважає він.
Курц закликав бути обережним, виступаючи проти газопроводу, щоб не послабити членів ЄС, а також заявив про необхідність забезпечити інтереси України.
5 лютого голова німецької партії "Християнсько-демократичний союз" Армін Лашет заявив, що Німеччина не має відмовлятися від підтримки проєкту з будівництва "Північного потоку – 2". Канцлерка ФРН Ангела Меркель говорила про готовність до діалогу з Вашингтоном щодо питання будівництва газопроводу.
Проєкт "Північний потік – 2", який очолює колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу почали 2018 року. У грудні 2019 року його заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газопроводу, повідомляв його офіційний оператор, компанія Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу усього залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня.
11 грудня Сенат США слідом за Палатою представників підтримав проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який передбачає посилення санкцій проти "Північного потоку – 2", проте на той момент американський президент Дональд Трамп ветував його. 1 січня 2021 року в Конгресі США "легко відхилили вето" Трампа. "За" проголосував 81 сенатор, "проти" – 13.
19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Зокрема, санкції торкнулися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту "Північний потік – 2".
Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач "Фортуна" відновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. У 2020 році трубоукладач проклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилося приблизно 120 км у водах Данії та щонайменше 28 км – у Німеччині.
За словами прессекретарки Білого дому Джен Псакі, президент США Джо Байден вважає газопровід "Північний потік – 2" "поганою угодою для Європи".
Газета Handelsblatt написала 1 лютого, що Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо матиме гарантії, що Росія не буде використовувати газопровід проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію, заявивши, що будуть заважати будівництву "Північного потоку – 2" не тільки санкціями.
