"Росія і Китай блокують спроби Ради Безпеки ООН, наприклад, увести ембарго на постачання зброї. Китай прагне захистити свої стратегічні інтереси в країні і назвав переворот "серйозною перестановкою в уряді", водночас Росія наполягає на тому, що це суто "внутрішня справа", – написав він.
Представник ЄС із питань зовнішніх зв'язків зазначив, що на організованому військовою владою параді на честь дня збройних сил М'янми найвисокопоставленішою особою був заступником міністра оборони РФ Олександр Фомін.
"Росія – другий постачальник зброї в країну після Китаю", – підкреслив Боррель.
Контекст
Військові у М'янмі 1 лютого усунули від влади уряд Аун Сан Су Чжі та затримали інших очільників керівної партії "Національна ліга за демократію" і членів уряду. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш висловив стурбованість тим, що сталося у М'янмі. Він назвав переворот серйозним ударом по демократичних реформах у країні. Вашингтон заявив про перегляд режиму санкції проти М'янми через військовий переворот.
Після перевороту в країні почалися протести. Правоохоронці жорстко розганяють мітингувальників, серед жертв є жінки і діти. До цього найкривавішим днем протестів в ООН називали 3 березня – тоді під час розгону пікетників силовики застрелили щонайменше 23 людей і поранили приблизно 100. Зокрема, вбили не менше ніж п'ятьох дітей.
10 березня стало відомо, що мінфін США ввів санкції проти двох дорослих дітей військового лідера М'янми генерала Міна Ауна Хлайна. Санкції застосували проти Ауна П’яє Соне і Кхін Тірі Тета Мон, а також шести компаній, які їм належать.
Європейський союз також запровадив санкції щодо 11 осіб, причетних до військового перевороту і репресій проти беззбройних протестувальників у М'янмі.
27 березня у М'янмі відбулися найжорсткіші розгони протестів, під час яких силовики застрелили щонайменше 114 осіб, серед них – 13-річна дівчинка, повідомляло агентство Myanmar Now.
Станом на 10 квітня кількість загиблих на акціях протесту у М'янмі, за даними місцевих правозахисників, становила 706 осіб.
-2 Київ
