Комітет із закордонних справ Великих національних зборів (парламенту) Туреччини 23 березня схвалив законопроєкт про затвердження протоколу про приєднання Фінляндії до НАТО.
Про це повідомило Anadolu.
Очікують, що Генеральна асамблея парламенту Туреччини схвалить законопроєкт до парламентських і президентських виборів у країні 14 травня. Про це заявляв президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 березня за підсумками переговорів із президентом Фінляндії Саулі Нійністьо.
23 березня Нійністьо підписав закон про вступ Фінляндії в НАТО.
1 березня його схвалив парламент країни.
Окрім Туреччини, ратифікувати вступ Фінляндії в НАТО має ще Угорщина.
Фінляндія разом зі Швецією одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Туреччина була проти членства Швеції й Фінляндії у НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня Ердоган, Туреччина не схвалювала заявки, тому що Швеція і Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО та на підтримку курдів. На одному із них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу і спроби Ердогана вплинути на свободу висловлення думок у Швеції".
Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ до НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" й образливою "і для мусульман, і взагалі для всіх людей, усіх прав і свобод".
18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола сказав, що його країна вступить у НАТО без Швеції, якщо Туреччина не схвалить її заявки.
+5 Київ
