Президент Фінляндії підписав закон про вступ країни в НАТО 

Контекст

• Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
• Туреччина була проти членства Швеції і Фінляндії у НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня Ердоган, Туреччина не схвалювала заявки, тому що Швеція та Фінляндія "не мають чіткої і недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
• Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО й на підтримку курдів. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося про те, що "його акцію протесту було спрямовано проти ісламу та спроби Ердогана вплинути на свободу висловлення думок у Швеції".
• Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" і такою, що ображає "і мусульман, і взагалі всіх людей, усі права і свободи".
• 18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола сказав, що його країна вступить у НАТО без Швеції, якщо Туреччина не схвалить її заявки. 1 березня Фінляндія схвалила законопроєкт про вступ у НАТО.
• 17 березня стало відомо, що Туреччина розпочинає процес затвердження заявки Фінляндії на вступ у НАТО, питання розглянуть у турецькому парламенті.