Ердоган погодився розпочати ратифікацію заявки Фінляндії на вступ у НАТО

17 березня 2023, 17:47

Этот материал также можно прочитать на русском

Ердоган погодився розпочати ратифікацію заявки Фінляндії на вступ у НАТО

Фінляндія в лавах НАТО "зробить вагомий внесок у глобальну безпеку і стабільність", зазначив за підсумками зустрічі з Нійністьо Ердоган
Фото: EPA

Туреччина розпочинає процес затвердження заявки Фінляндії в НАТО, питання розглянуть у турецькому парламенті.

Про це 17 березня в Анкарі на спільній пресконференції з президентом Фінляндії Саулі Нійністьо заявив президент Туреччини Реджеп Ердоган, його цитує "Анадолу".

За словами Ердогана, Фінляндія зробила "щирі і конкретні кроки" щодо усунення стурбованості Анкари у сфері безпеки.

Ердоган висловив сподівання, що парламент ратифікує заявку Фінляндії до виборів у Туреччині 14 травня.

Фінляндія в лавах НАТО "зробить вагомий внесок у глобальну безпеку та стабільність", наголосив президент Туреччини.

Водночас Ердоган зазначив, що Туреччина розгляне заявку Швеції окремо від фінської.

Анкара, як розповів президент, "передала Стокгольму список зі 120 терористів". Без їх видання Туреччині "позитивне ставлення неможливе", наголосив Ердоган. Він зазначив, що "питання боротьби з тероризмом – "червона лінія" для Туреччини", а "ставлення Анкари до заявки Стокгольма визначать конкретні кроки шведської сторони".

Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив 14 березня, що стає все ймовірнішим те, що Фінляндія вступить у НАТО раніше Швеції.

Контекст

Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Туреччина була проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня Ердоган, Туреччина не схвалювала заявку, тому що Швеція і Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.

Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО й на підтримку курдів. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося про те, що "його акцію протесту було спрямовано проти ісламу і спроби Ердогана вплинути на свободу висловлення думок у Швеції".

Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" і такою, що ображає "і мусульман, і взагалі всіх людей, усі права і свободи".

18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола сказав, що його країна вступить у НАТО без Швеції, якщо Туреччина не схвалить її заявки. 1 березня Фінляндія схвалила законопроєкт про вступ у НАТО.

Туреччина Реджеп Ердоган НАТО вибори тероризм Швеція Фінляндія терористи парламент Саулі Нійністьо ратифікація президент безпека пресконференція вступ членство

Матеріали за темою