0 Київ
В інституті нагадали, що із 16-го до 18 квітня у РФ перебуватиме з візитом міністр оборони КНР Лі Шанфу.
А 14 квітня глава МЗС Китаю Цінь Ган заявив, що КНР не продаватиме зброї в Росію (так само, як і в Україну) і регулюватиме експорт товарів цивільного та військового призначення.
"Ці коментарі є продовженням зусиль Китаю щодо риторичного применшення своєї підтримки Росії й демонстрації того, що є межі "безмежного" партнерства, про яке Росія та Китай оголосили перед повномасштабним вторгненням в Україну", – зазначено в аналізі.
Аналітики ISW пишуть, що президент РФ Володимир Путін, мабуть, не зміг досягти "безмежного" двостороннього партнерства з Китаєм, на яке він, імовірно, розраховував, ведучи в березні переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном.
Тому раптову перевірку Тихоокеанського флоту, оголошену міноборони РФ на тлі цих подій, в ISW вважають спробою дати зрозуміти Китаю, що Москва нібито залишається "рівноправним військовим партнером", який може діяти як тихоокеанська держава, незважаючи на всім помітну деградацію російської військової потужності в Україні.
"Кремль, імовірно, сподівається зробити себе привабливішим для Китаю, розпочавши навчання Тихоокеанського флоту", – вважають аналітики.
Також експерти не відкидають, що перевірка боєздатності російського флоту на Далекому Сході – це сигнал Японії з метою стримати подальшу підтримку України з її боку. Водночас, зазначають аналітики ISW, Тихоокеанський флот Росії, імовірно, не має достатньої бойової потужності в регіоні, щоб дійсно становити загрозу для Японії. Зокрема тому, що частини 40-ї і 155-ї бригад морської піхоти Тихоокеанського флоту зазнали в Україні великих втрат під Вугледаром Донецької області.
