$39.29 €42.30
menu closed
menu open
weather +7 Київ

Криміналісти підтвердили справжність голосу ексглави КДБ Білорусі, який планував убивство Шеремета

Криміналісти підтвердили справжність голосу ексглави КДБ Білорусі, який планував убивство Шеремета Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві
Фото: EPA

Російська криміналістична лабораторія аудіовізуальних документів підтвердила автентичність аудіозапису, на якому Вадим Зайцев (він очолював КДБ Білорусі у 20082012 роках) планує серію політичних убивств, зокрема вбивство журналіста Павла Шеремета. 

Дослідження російської некомерційної організації "Криміналістична лабораторія аудіовізуальних документів" підтвердило автентичність аудіозапису розмов колишнього глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева, у яких обговорювали вбивство журналіста Павла Шеремета. Лабораторія опублікувала звіт про експертизу 18 січня.

Дослідження замовив телеканал "Настоящее время".

На сайті "Настоящего времени" повідомили, що журналісти виявили 13 відеозаписів із голосом Зайцева – це його виступ як глави КДБ і керівника Білоруської федерації біатлону.

Експерти відібрали п'ять записів і порівняли голос Зайцева з голосом чоловіка, який обговорював убивство. Фахівці дійшли висновку, що це голос однієї людини.

Дослідження складається з аудитивно-лінгвістичного й інструментального аналізу мови.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов колишнього глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева, у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктування співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева. З огляду на запис, Зайцев говорив, що завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко і виділив на це $1,5 млн.

Запис журналістам передав колишній співробітник МВС Білорусі Ігор Макар, який зараз живе у Литві. За словами Макара, він одержав цей запис "від анонімних джерел у КДБ тоді ж, коли його було зроблено, – 2012 року".

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки "стосується можливих варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем".

В Україні у справі про вбивство Шеремета фігурує троє людей: музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на маршруті пересування змовників. Фігуранти заявляють, що не причетні до злочину. Справу із 2020 року розглядає Шевченківський райсуд Києва