Кащюнас вважає, що в разі виявлення загрози порушення безпілотником повітряного простору НАТО, інформацію про це мають швидко передавати у штаб-квартиру Альянсу.
"Штаб-квартира НАТО оцінює ситуацію, чи є достатньо доказів того, що це саме ворожий безпілотник, а не якийсь інший загублений літак, і тоді ухвалюється швидке рішення про розгортання літаків повітряної поліції. Це певний алгоритм, і його потрібно прискорити", – зазначив глава міноборони Литви.
Водночас він заявив, що реакція Вільнюса в разі порушення повітряного простору країни безпілотником агресора має бути колективним рішенням НАТО.
Контекст
У ніч на 7 вересня країна-агресор Росія атакувала Україну ударними безпілотниками Shahed. Загалом росіяни випустили 67 дронів. Як повідомили в Повітряних силах ЗСУ, 58 БПЛА сили оборони України знищили, три дрони локаційно втрачені, ще шість – вийшли з підконтрольного Україні повітряного простору, полетівши в напрямку Росії, Білорусі й тимчасово окупованої Луганської області.
8 вересня президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що вранці 7 вересня на сході країни розбився російський військовий безпілотник. У латвійському міноборони зазначили, що це військовий безпілотний літальний апарат країни-агресора РФ, який прилетів із боку Білорусі.
Моніторинговий проєкт "Беларускі Гаюн" 8 вересня припустив, що в Латвії міг розбитися саме російський ударний дрон Shahed, який о 5.16 залетів у район Пінська Білорусі, о 6.30 його помітили неподалік міста Новогрудок, далі він рухався в північному напрямку.
9 вересня керівництво національних збройних сил Латвії підтвердило, що на території країни зранку 7 вересня розбився російський ударний безпілотник Shahed із вибухівкою.