+15 Київ
Стабільність ситуації в Росії та Білорусі можна зберегти тільки у зв'язці двох країн, від цього залежить мирне майбутнє регіону, сказав на шостих усебілоруських народних зборах Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі. Його виступ цитує пресслужба президента Білорусі 11 лютого.
"Сьогодні почали розхитувати ситуацію в Росії, намагаються інформаційно розкрутити масові протести. Згодом їх, можливо, спробують синхронізувати з білоруськими мітингами. Це підтверджує націленість зовнішніх сил, зокрема, на зрив інтеграційних проєктів", – зауважив Лукашенко.
За цих обставин, тільки згуртувавшись, Росія та Білорусь збережуть стійкість, додав він.
"Від зв'язки Білорусь – Росія або Росія – Білорусь залежить мирне і стабільне майбутнє регіону, буде тут мир чи війна. Від нашої єдності з Росією все залежатиме", – сказав Лукашенко.
За його словами, деякі аналітики намагаються впровадити в масову свідомість тезу про те, що поглиблення економічної взаємодії з Росією загрожує Білорусі втратою суверенітету.
"Давайте раз і назавжди розставимо крапки над "i". Білорусь виступала й виступатиме за економічну інтеграцію на пострадянському просторі як у двосторонньому, так і в багатосторонньому форматі", – зазначив він.
У перспективі інтеграції з Росією Лукашенко бачить "великий розвиток коопераційних зв'язків", зокрема можливість участі білоруських виробників у реалізації національних проєктів Росії.
"Сьогодні відкрито заявляємо про готовність до подальшої предметної роботи з підвищення міжгалузевої співпраці в межах Союзної держави за умови дотримання взаємних інтересів на основі рівноправності двох учасників союзу", – заявив Лукашенко.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
У Росії масові акції протесту почалися після арешту опозиційного політика Олексія Навального в січні. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня по всій країні брало участь 250–300 тис. осіб, 31 січня – 200–300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ провели нові мітинги, але вони були не такими масовими. 4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не мають наміру організовувати акцій протесту. На 14 лютого соратники Навального анонсували нову акцію, яку, за їхніми словами, проведуть "хитріше". Вони закликали жителів великих російських міст о 20.00 вийти на подвір'я будинків і постояти 15 хвилин із ввімкненим ліхтариком мобільного телефона.
