-2 Київ
29 вересня президент Франції Еммануель Макрон зустрівся з президентом Литви Гітанасом Науседою. Глави держав обговорили ситуацію в Білорусі й російську агресію на Донбасі. Про це повідомила пресслужба президента Литви.
"Президент Литви зазначив, що якщо не буде досягнуто прогресу у вирішенні питання російської агресії проти України, необхідно зберегти й розширити санкції ЄС проти Росії. Також обговорювали прагнення запобігти спробам цієї країни фальсифікувати історію, втручатися у вибори в інших країнах і зазіхати на життя людей", – указано в повідомленні.
За інформацією литовського сайта Delfi.ru, Макрон на пресконференції після зустрічі з Науседою заявив, що для досягнення довгострокового миру Європі треба працювати з Росією.
Президенти обговорили ситуацію в Білорусі та дії міжнародної спільноти. Литва презентувала ініціативу з підготовки ймовірного пакета заходів ЄС щодо підтримки політичних, економічних і соціальних санкцій, зазначає пресслужба президента.
У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти й докази.
Масові акції протесту тривають у Білорусі з 9 серпня. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента Білорусі сфальсифікували. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів було затримано приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. Наймасовіші затримання проводили в період із 9-го до 12 серпня, тоді затримали приблизно 7 тис. осіб. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз не вважає Лукашенка законним президентом Білорусі. Європарламент відкинув офіційні результати виборів у Білорусі, оскільки їх провели "з грубим порушенням усіх міжнародно визнаних стандартів", засудив застосування насильства проти протестувальників і закликав ЄС невідкладно ввести санкції проти відповідальних за фальсифікацію результатів виборів, зокрема проти Лукашенка.
31 серпня стало відомо, що Євросоюз має намір у вересні ввести економічні санкції проти 31 високопоставленого білоруського чиновника, відповідального за вибори, насильство і репресії. Водночас прізвища Лукашенка в ньому не було. Німеччина пояснила це тим, що хоче більше часу для діалогу, залишаючи "відкритою можливість його занесення у список на пізнішому етапі".
Литва, Латвія та Естонія цього ж дня першими у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон грата 30 білоруських чиновників, включно з Лукашенком. Пізніше Латвія та Естонія розширили санкційні списки.
